Непоправна утрата
Переспів вірша М. Воліна та О. Вертинського «Дорогая пропажа»
По серцях різонули розлуки ножі,
Відлетіла любов, це - безжалісна страта.
Як ми будемо вдвох без кохання, скажи,
Як тебе віднайти, непоправна утрата?
Скоро станеш дружиною вірною ти,
Не здригнеться минуле, заспокоїться пам’ять,
І про наше кохання, про час золотий.
У душі не залишиться спогадів навіть.
Відлітають години в небесну блакить,
Рік за роком кудись монотонно крокують.
Без кохання, мабуть, хтось зуміє прожить,
Коли серце мовчить і душа не турбує.
Хай в будинок до тебе не прийде біда,
Та колись, сам на сам з телефоном у домі,
Знімеш слухавку ти, неймовірно бліда,
Пригадаєш прихований в пам’яті номер.
І тобі відповість грубий голос чужий:
«Він поїхав давно, не знайти адресата…»
І заплачеш ти гірко: «Коханий, скажи,
Як тебе віднайти, непоправна утрата!?»
