Дівчина із Нагасакі
Переспів популярної дворової пісні
Он обожает шум, вино и драки,
Он курит трубку, пьет крепчайший ель
И любит девушку из Нагасаки.
У капітана рідний порт – Марсель
з душі змиває подорожей накип,
А капітан п’є кавальдос та ель,
Кохає дівчину із Нагасакі.
Дзвенять браслети на її руках,
Уста палають, мов червоні маки,
Звабливі танці Сходу у шинках
Танцює дівчина із Нагасакі.
Вона – скарбниця витончених форм,
На ніжній шкірі – Зодіаку знаки,
Йде капітан в далекий рейс, у шторм –
Цілує дівчину із Нагасакі.
Корали, що немов застигла кров,
Тканини з модним візерунком – «хакі»,
Палку, гарячу, пристрасну любов
Дарує дівчині із Нагасакі.
В страшні години, буйні, штормові,
І у хвилини за життя подяки
Він уявляє очі неземні
І марить дівчиною з Нагасакі…
А вітер у порту розповідав,
Що зайда-гість, від зілля вже ніякий,
Зненацька стрілянину влаштував
І дівчини не стало з Нагасакі…
Була – скарбниця витончених форм,
Уста палали, мов червоні маки,
Йде капітан в далеку путь, у шторм,
Вже дівчини нема із Нагасакі…
Реве і скаженіє ураган,
В сум’ятті блискавиць та клаптів мряки
Побачив посивілий капітан
Свою красуню юну з Нагасакі.
І крок фатальний робить капітан,
Загублено давно надії якір,
Він зовсім сенс життя не відчував
Без дівчини-кохання з Нагасакі.
