29.07.2016 18:01

для всіх

117

5 | 5

 © Панін Олександр Миколайович

Каганець – каганчик…

Печаль за коханим

Повернуся із походу –
Розцілую твою вроду…
Як не прийду – кінь прискаче,
Долю провістить козачу…

Каганець маленький

блимає до ранку, 

Дуже він чекає

ясного світанку, 

Утомивсь чадіти, 

світ слабкий давати, 

Хоче відпочити, 

солодко дрімати…

Як ти, мій коханий? Спати я не можу, 

Щиро покладаюсь лиш на волю божу.

Каганець маленький

цілу ніч не гасне, 

Милий – у походах, 

дома він не часто.

Не шкодує себе, 

в бій іде сміливо, 

У рубцях глибоких

все козаче тіло…

Я - твоя єдина, я твоя кохана, 

Я молюсь за тебе, замовляю рани.

Гасни, мій каганчик, 

спочивай, маленький, 

Повертайся швидше, 

хлопець дорогенький!

Відпочинь, каганчик, 

хай печаль відходить, 

Хай Господь боронить

козака в поході…

Знов наступну нічку будемо чекати, 

Милого чекати, пильно виглядати!