04.08.2016 00:17
для всіх
155
    
  3 | 3  
 © Вікторія Івченко

"Ніч – після денної спеки, цвіркун у траві..."

«Ніч – після денної спеки,  цвіркун у траві...»

з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»

Ніч – після денної спеки, 

Цвіркун у траві…

Зорі – немов діаманти

В космічній короні.


Світ завмирає поволі, 

Душа – в і з а в і…

Очі прояснює, 

Розум виводить з полону.


Чом у неспокої ти?

Чом, однаково, спиш?..

Сотні ілюзій плекаєш, 

Думок – міріади…

Блискавка тіні вихоплює, 

Ріже, мов ніж…

Буря знялася миттєво, 

І – тихо над садом.


Все повертається

Зову – на круги своя...

Буде світанок –

Наступна у Вічності спроба...

В Долі своєї дізнайся:

"Ми – звідки? Де я?.."

Зможеш скарби відшукати –

Не сіру подобу.


Слабкість пізнаєш і силу

В перлині душі, 

Тільки зумій поєднати

Два різні н а ч а л а…

І не розмінюйся, друже, 

На мідні гроші …

Духом рости нескінченно, 

Хоч ночі – замало.


Ти – од зірок посланець, 

І вертаєш до зір…

Птахом над хмарами можеш

Незримо літати!

Злого не бійся – люби...

І по-справжньому вір:

Буде життя твоє вічним –

Мов зоряні шати.



На фото: На засіданні поетичної студії "КИЇВ ПОЕТАЖНИЙ". З Антоніною Спірідончевою.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.08.2016 04:24  Серго Сокольник => © 

Гарно і філософськи

 04.08.2016 03:06  Марянич Михайло Мико... => © 

Як завжди чудово)