06.08.2016 22:53
Без обмежень
135 views
Rating 5 | 6 users
 © Анна Ольтенберг

На прощання

За паркетом

Ти – моя випита чаша…

Ти був на диво гірким!

Спогад лишився щастям, 

Біль найсильніший – ти.


Все уже сталося з нами, 

Нам вже майбутнє – пил…

Різними підем стежками.

В серці назавжди ти…

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Ліричний вірш, Про розлуку

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Не здамся (За паркетом) / Ліричний вірш | Анна Ольтенберг». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Півслова за танець (За паркетом) / Білий вірш | Анна Ольтенберг». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Анна Ольтенберг.


Мій рейтинг: 6

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.08.2016 14:49  Тетяна Чорновіл => © 

В лаконічних рядках і поміж рядками багато сказано.
Здається, майбутнє - пил.
І раптом приходить надія.
Бо те, що залишилось у серці, не згодне стати пилом. 

 08.08.2016 21:27  Богдан Дєдок => © 

люблю лаконічність - коли сказано все, і нічого зайвого. тут саме те, що треба, і нічого непотрібного) 

 07.08.2016 20:34  Олена Коленченко => © 

Спогади на все життя....Дуже важливо, що ці спогади шасливі.... 

 07.08.2016 09:34  Серго Сокольник => © 

Ото ж смуток вселенський... 

 07.08.2016 09:31  Тадм => © 

головне, що спогад - щастям, а далі інші зустрічі будуть неодмінно! 

 07.08.2016 01:22  Панін Олександр Мико... => © 

Випита чаша -
джерело
сумного дзвону,
чомусь
не проглядається дно,
чи
чаша сія,
бездонна?

Це - Чаша Гіркоти,
Надії, чистоти.
Вмістилище чар
Солодших за нектар... 

Публікації автора Анна Ольтенберг

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо