Бузок
Опановує мною неспокiй,
Як квiтує бузок запашний,
Хоч минуло багато вже рокiв
Чую голос я твiй чарiвний.
Я не клявся тобi у любовi
I високих цих слiв не казав,
Передати не мiг я у словi
Як тебе я любив, як страждав.
Лиш в думках цiлувався з тобою,
Дуже палко тебе обiймав,
Мрiяв - будеш кохатись зi мною,
Але сам я i далi мовчав.
Здогадатися ти ж не зумiла,
Не вiдчула що я поряд є,
Згодом в стежках життя заблудила,
Не вiдчула - я щастя твоє.
Хоч минуло чимало вже рокiв
Чую голос я твiй чарiвний,
Опановує мною неспокiй
Як квiтує бузок запашний.
м. Київ, 21.12.99.
