11.08.2016 00:15
для всіх
184
    
  4 | 5  
 © Панін Олександр Миколайович

Гріховні думки

Гріховні думки

За мотивами Т. Белімова «Київ. ua»


Попри усі зароки, 

регулярно повертаюсь

до цього містечка…


Хочу все забути, 

але не забувається…

боюся зустріти

знайомих…

Марю

хоч здалеку побачити

Його, 

або

хоча б пройтись

тими місцями, де

зустрічались…


Жахаюсь -

здається – он він!

Підступають

страх, сором, образа...



Головна біда –

вона!

законна дружина!

Спалахує

дика ненависть, 

уява

прокидається

від штучної

напівлетаргії

і розкошує…


Вона –

у його обіймах, 

ненависть душить, 

нав’язує картини

покарання

суперниці, 

страти

підлої крадійки

(хоча, насправді, 

вона нічого

не крала, 

а навпаки!)


Катування, 

нещастя на її

невинну голову!


Тікаю, 

ледве ступивши

на рідну землю, 

яка, 

здається, 

горить під ногами…


Ще довго буду

відмолювати свої

грішні думки, 

не знаю

у кого…


Поки не позбудусь

ненависті, 

не зможу навіть

пройти

вуличками минулого

щастя…


Боже!

Знову

тягне до того

благословенно/ проклятого

міста!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.08.2016 20:31  Олена Коленченко => © 

Болюча тема...На чужому нещасті щастя побудувати неможливо....Гарно написано!

 11.08.2016 09:23  Олена Вишневська => © 

проникливо!

 11.08.2016 09:13  Тетяна Белімова => © 

Ця глава вийшла у формі ліричного монологу-сповіді Льони. Це був не відправлений лист Максу. Скільки було таких листів? Хтозна. Один втрапив мені до рук і я вирішила, що треба його додати до оповіді. А ще... Можливо, Макс прочитав його і йому стало легше. Завжди легше жити і дихати, коли знаєш, що коханий.
Щиро дякую Вам, Олександре Миколайовичу! Ваші твори змушують посміхатися, бо в них Ваша шляхетна душа)))))))))))))))

 11.08.2016 09:07  Тетяна Белімова => © 

Video YouTube