Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.08.2016 03:43Оповідання
Для дорослих  Про любов  Про красу  Про дружбу  
20100
Без обмежень
© Павло Лінн

Він

Довгі, потріпані хвилі звуків метушні та галасу мчать крізь простір та розбиваються об стіну свідомості, видаючи неймовірний, несамовитий галас та ляскіт, пробуджуючи нестерпну біль у скронях, голові. Мільйони білих цяточок швидко марширують по чорному, як мряка, тлу, породжуючи сильні шуми, що затуляють бачення реальності. Життя – стрімкий потік, що рветься з величезної висоти, й, розтягаючись у висоті простору, холодно та безжально прориває його, пронизує гострим лезом і безповоротно зникає десь там, у бездонній ямі, ховаючись від поля сприйняття. Життя мчиться швидко, шалено, безупинно, невблаганно, і що найголовніше – безповоротно.

Вона ніколи не любила великих свят через галас та метушню, що створюють гості. Вона ніколи не відвідувала концертів, бо через шум не могла навіть почути власного голосу – це схоже на нічне жахіття: не чути власної мови, вимовляти звуки, що безповоротно поглинуться безкраїм простором, і ніколи не повернуться назад, до мовця, та що найголовніше – їх ніхто не почує. Вона ненавиділа гучні голоси, галасливих людей, її лякав шум – такий гуркітливий, лячний, страхаючий, пробуджуючий кожен нейрон, заряджаючи його енергією, що потім проходитиме тілом, б’ючи його пекучим током.

Коли вона покидає людей – усамітнюється. Вона йде у ліс, насолоджується хрускотом листя під ногами, маленькою пташкою, яка так спокійно та гарно співає, м’якою хвоєю та жилкуватим листям, дятлом, що ритмічно стукає по дереву, свіжим, чистим, прохолодним повітрям, що окутує стрункі сосни, берези, граби та буки, які так тягнуться вверх – до неба, де-не-де, напевно, поплямованого хмарками.

Серед усіх звукових хвилей його голос для неї – найприємніший, найкращий, наймиліший. Серед нестримного потоку, його хвиля помічена особливим маркером, якому вона довіряє та хоче чути знову й знову. Він розповідатиме їй найцікавіші та найкращі розповіді, його слова складаються в правильні, довгі конструкції й переносять її у світ розповіді, де вона відчуватиме смак кожного його слова. Вона інтерпретує його голос, й приймає те, що він створює для неї: світ образів, пейзажів, ранків, вечорів, запашної зеленої трави, червоночубого дятла, біло-жовтого теплого сонця, сухої соломи, що має колір гарбуза – усе має свій колір, обриси, контури – те, чого їй стало так не вистачати зі втратою зору. Вона не може бачити його обличчя, але певна, що воно добре.

Її холодний носик торкається його теплої шиї; теплі, приємні руки обіймають її маленькі плечі; легке, ледь відчутне тепло вогню огортає їхні тіла, що сидять на твердій колоді, посеред глухого лісу.

– А якого кольору твої очі?

– Вони зелені.

– А мої?

– Теж.

– Такі, як ця трава?

– Ні, вона жовта. Така, як сонце, чи солома, чи гарбуз.

– Гарбуз…

08.08.2016
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
18.10.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Десять років
14.10.2017 © Іван Петришин / Нарис
Російські діти та хохли з хвостиками (Як виховують нелюбов)
10.10.2017 © Маріанна / Мініатюра
Гра
09.10.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Новітні методи
09.10.2017 © Маріанна / Мініатюра
Спалення
Оповідання Про дружбу
06.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Кордон
11.08.2016
Він
04.07.2016 © Іванка Світла
Несподіване щастя
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.33 (МАКС. 5) Голосів: 3 (2+0+1+0+0)
Переглядів: 107  Коментарів:
Тематика: Проза, оповідання,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +59
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +96
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +100
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +108
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.11.2011 © Микола Щасливий
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
26.11.2011 © Микола Щасливий
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
29.08.2010 © Віта Демянюк
05.03.2014 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди