Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
06.03.2011 17:23Есе
Для коханої [для коханого]  Про любов  Про місто  
10000
© Та що прийшла від сонця

Туманна казка

Ніч... Тиха і холодна… Місто охопив туман… Сивий, наче мара туман. Одне за одним зникають вогники у сусідних віконцях. Все більше людей лине у кольорові сни. А я не можу заснути. Зробивши собі міцну каву із гвоздикою я замкнула свою кімнату, можливо цим і замкнувшись в собі. Сіла на підвіконник і споглядала нічне місто… 

У глибині ночі височіла Ратуша і вершечки дерев та дахи будинків. Ліхтарі освінули безліч вулиць, і лавочки у парку під моїм будинком. На них сиділи закохані пари огорнуті німим туманом... Про щось гомоніли, цілувалися, сперечалися… 

І я згадала той наш вечір, такий самий холодний і туманний – осінній… Ми сиділи на лавочці і на нас світили яскраві маленькі сонечка – ліхтарики і хоч трішки зігрівали нас. Та нам і не було холодно, адже нас зігрівала Любов, чай з термосу і твої пісні. Я так любила звуки твоєї гітари. Вона звучала так як мелодія мого серця. Я була щаслива навіть відчуваючи присутність німого незрячого туману, який, наче ворог проникав у кожну шпаринку моєї душі. Він хотів знати все. Він залишав мене без почуттів, але тільки на мить… бо ти закривав мене від нього і оберігав.. Ти був поряд і очі горіли від щастя, а серце кричало «кохаю»…!!! 

Та чомусь я зараз одна тільки з спогадами про те кохання, а Ти там на низу з іншою і їй присвячуєш пісні і оберігаєш її… Я не підійшла твоїм форматам – занадто дивна і занадто закохана… 

Ковток кави… Зараз я хочу бути туманом, злитися із своїм ворогом. Хочу просто розчинятися і проникати у будь-який куточок міста, вулиці, душі. Огорнути місто і його жителів. 

В кімното стало важко дихати, захотілося порції осіннього повітря. Відчинила вікно… 

До мене донісся звук твоєї гітари… Серце зловило уже знайомий ритм її мелодії, але… я швидко зачинила вікно і розстроїла струни свого серця, як піаніно, щоб не ловило звуків чужої мелодії, присвяченій не мені. 

Допила вечірню філіжанку кави і просто вдивлялася і ніч, чорну як вороний кінь… Жаль, не було на небі зорів, їхнього блиску такого, як був у твоїх очах. 

Різні думки лізли у мою голову, але якісь не зрозумілі не могла їх впорядкувати, можливо уже хотіла спати… 

На годиннику була 4 година ранку. На дворі сіріло, вже не чорно, але й не біло, а саме сіро. Такий стан зараз і в мене… Людина сірого… чи сіра людина і безліч таких словосполучень. На лавочках нікого не має, крім одинокого туману, але і він полегенько зникав, ховався, щоб його ніхто не впізнав, із-за будинку вставало Сонечко, а я лягала спати. Закуталася у теплу ковдру, притулилася до своєї подушки із «Міккі» і полинула у світ в якому я стала туманом… А коли прокинулася, радісно посміхалася у очі Сонцю… 

15.07.2010
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
17.07.2011 Поезії / Вірш
Ось так закінчились слова...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
11.12.2017 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Нотатки сорокарічної дівчинки
08.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
І про текст
04.12.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (22.)
30.11.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Хто ми є?
28.11.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Двійник чи антипод?
Есе Про місто
05.11.2012 © Марія Новогроцька
Доторкнутися до міста
06.03.2011
Туманна казка
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 580  Коментарів: 3
Тематика: Есе, місто, любов, казка
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.04.2017 08:39  Каранда Галина для © ... 
 13.04.2011 15:27  Лані 

Так, казка не залишає байдужих. Казки повинні завершитися щасливо.

 13.04.2011 14:39  ОстанніЙ РомантиК для © ... 

Просто немає слів безмежно круто!!!!

Схиляю голову перед таким таланто))))

Якшо що прочитайте мої!!! Доволі подібний стиль)))

Кохання...

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +101
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +155
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +145
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +83
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
09.12.2010 © Тундра
26.11.2011 © Микола Щасливий
26.11.2011 © Микола Щасливий
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2012 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди