Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
06.03.2011 17:23Есе
Для коханої [для коханого]  Про місто  Про любов  
10000
© Та що прийшла від сонця

Туманна казка

Ніч... Тиха і холодна… Місто охопив туман… Сивий, наче мара туман. Одне за одним зникають вогники у сусідних віконцях. Все більше людей лине у кольорові сни. А я не можу заснути. Зробивши собі міцну каву із гвоздикою я замкнула свою кімнату, можливо цим і замкнувшись в собі. Сіла на підвіконник і споглядала нічне місто… 

У глибині ночі височіла Ратуша і вершечки дерев та дахи будинків. Ліхтарі освінули безліч вулиць, і лавочки у парку під моїм будинком. На них сиділи закохані пари огорнуті німим туманом... Про щось гомоніли, цілувалися, сперечалися… 

І я згадала той наш вечір, такий самий холодний і туманний – осінній… Ми сиділи на лавочці і на нас світили яскраві маленькі сонечка – ліхтарики і хоч трішки зігрівали нас. Та нам і не було холодно, адже нас зігрівала Любов, чай з термосу і твої пісні. Я так любила звуки твоєї гітари. Вона звучала так як мелодія мого серця. Я була щаслива навіть відчуваючи присутність німого незрячого туману, який, наче ворог проникав у кожну шпаринку моєї душі. Він хотів знати все. Він залишав мене без почуттів, але тільки на мить… бо ти закривав мене від нього і оберігав.. Ти був поряд і очі горіли від щастя, а серце кричало «кохаю»…!!! 

Та чомусь я зараз одна тільки з спогадами про те кохання, а Ти там на низу з іншою і їй присвячуєш пісні і оберігаєш її… Я не підійшла твоїм форматам – занадто дивна і занадто закохана… 

Ковток кави… Зараз я хочу бути туманом, злитися із своїм ворогом. Хочу просто розчинятися і проникати у будь-який куточок міста, вулиці, душі. Огорнути місто і його жителів. 

В кімното стало важко дихати, захотілося порції осіннього повітря. Відчинила вікно… 

До мене донісся звук твоєї гітари… Серце зловило уже знайомий ритм її мелодії, але… я швидко зачинила вікно і розстроїла струни свого серця, як піаніно, щоб не ловило звуків чужої мелодії, присвяченій не мені. 

Допила вечірню філіжанку кави і просто вдивлялася і ніч, чорну як вороний кінь… Жаль, не було на небі зорів, їхнього блиску такого, як був у твоїх очах. 

Різні думки лізли у мою голову, але якісь не зрозумілі не могла їх впорядкувати, можливо уже хотіла спати… 

На годиннику була 4 година ранку. На дворі сіріло, вже не чорно, але й не біло, а саме сіро. Такий стан зараз і в мене… Людина сірого… чи сіра людина і безліч таких словосполучень. На лавочках нікого не має, крім одинокого туману, але і він полегенько зникав, ховався, щоб його ніхто не впізнав, із-за будинку вставало Сонечко, а я лягала спати. Закуталася у теплу ковдру, притулилася до своєї подушки із «Міккі» і полинула у світ в якому я стала туманом… А коли прокинулася, радісно посміхалася у очі Сонцю… 

15.07.2010
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
17.07.2011 Поезії / Вірш
Ось так закінчились слова...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Есе Про любов
09.04.2011 © ОстанніЙ РомантиК
Порив моєї душі
06.03.2011
Туманна казка
13.02.2011 © ТаЩоЄ
Я люблю тебе!..
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 526  Коментарів: 2
Тематика: Есе, місто, любов, казка
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.04.2011 15:27  Лані 

Так, казка не залишає байдужих. Казки повинні завершитися щасливо.

 13.04.2011 14:39  ОстанніЙ РомантиК для © ... 

Просто немає слів безмежно круто!!!!

Схиляю голову перед таким таланто))))

Якшо що прочитайте мої!!! Доволі подібний стиль)))

Кохання...

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +11
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
23.02.2013 © Тетяна Белімова
12.04.2014 © СвітЛана
09.12.2016 © Маріанна
07.02.2014 © Суворий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди