Проектом недолугого моста
з рубрики / циклу «ЗАЯТРИЛОСЬ КАЛИНОВЕ ГРОНО»
І коштує дуже дорого, коли її немає.
(З Новости Крымнаша «Остров потерпения»)
– Жили мы себе в Крыму не богато, но мирно. Но пришла русская чума.
Будьте прокляты те, кто позвал русских тварей на мою землю!
(З Новости Крымнаша «Ум не прижился»)
Чого вам не хватало, кримська вато?
Живильної Дніпровської води?
Здалося, що свободи малувато,
Та заманулось руської біди?
Гнобила хлібосольна Україна,
Аж попросили захисту в москви?
Що ж, сталося! Тепер в Криму руїна,
І винні в цій руїні саме ви!
А з вами в «мір», що завезли ординці,
Угрузли вщерть, зазнавши кабали,
Татари, росіяни, українці,
Ті, що свій край, як ви, не продали.
Ви ж повелися, будучи сліпцями,
На казочку про дармові рублі.
Тепер радійте, гнані покупцями,
Чужі на рідній не своїй землі.
Та думайте, як те назад вертати,
Що власним ще недавно так було,
Бо метикують хитрі супостати
У вашім краї ще бридкіше зло.
А вас, тубільців, ще терпить до часу
Північний кровожерливий сусід,
Щоб звести на весь Крим воєнну базу
І зброєю страшити цілий світ.
На дальше «щастя» теж надії кволі –
Не вб’ють, то «диверсантом» зроблять враз,
Щоб десь по тюрмах ниділи поволі…
Бо «суд», повірте, буде не за вас.
Тож замість пляжу клянчити й ридати,
Неначе Ярославна на валу,
Давно пора велику дулю дати
Фальшивому спасителю х…лу.
Хай зло добром обернеться для Криму!
А вся незгодна ватна срамота
Відправиться на «родіну» незриму
