Місяць із світлим диском
Місяць світлим диском протинає сутінь,
Тиша снів травневих сповнює міста.
Зірка, що вже впала, дасть тебе забути,
Стерти із уяви очі і вуста.
Ця любов – невинна. І така незграбна.
В ній ще бродить юність, в ній ще мліє міць.
Ми у цій любові – зовсім безпорадні,
Нам забракло духу й близькості зіниць.
Нам забракло знову дотиків зап”ястя,
Поглядів тремтливих, явно й крадькома.
А якщо це – справжнє, непідробне щастя,
Зрештою, у нас вже і його нема.
