Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
15.08.2016 13:02Мініатюра
Про життя  
31000
Без обмежень
© Дарія Китайгородська

Голий, босий і в вінку

Дарія Китайгородська
Опубліковано 15.08.2016 / 37393

Якось одного дня вирішила я побігати в дощ – це була моя перша в житті «мокра» пробіжка. Не те щоб я любила бігати, коли мокрі струмки ллються за комір, а краплі барабанять по голові, але вибору не було: дощило з самісінького ранку і не збиралося припиняти.

Якщо чесно, я ненавиджу, коли вода потрапляє мені в очі, вуха, в носа чи мочить волосся. Я люблю плавати – і роблю це досить пристойно, але ніколи не пірнаю, навіть в басейні, бо потім доведеться довго сушити довге волосся. Тому того дня, збираючись в Биківнянський ліс, я надягла легку куртку з водонепроникної тканини з каптуром і побігла.

І, не зважаючи на потоки води, бігти було класно, бо в лісі нікого не було. Нікогісінько! Тому я бігла і від щастя репетувала щось первісне, якісь наші подільські вигуки з прадавніх танців чи пісень, на кшталт «Т-рр-ррр’ях’ях!» або гуцульського «Шідіріді-Шідіріді-Дана!» І ніхто мене не чув, та й я сама себе не чула, бо каптур з плащової тканини страшенно шелестів просто мені в вуха. І це був дикий шал і дикий захват від волі, швидкості й дощу…

Аж раптом краєм ока я побачила на лівій просіці, що приєднувалася до головної лісової дороги, якусь людину, яка брела й розмахувала руками, як ніби намагалася зупинити поїзд. Оскільки в лісі більше нікого не було, то я вирішила, що ця істота щось хоче сказати мені – і не помилилася.

Стишивши біг, дочекалася, коли людина наблизиться, і мало не впала від подиву: переді мною стояв тлустенький, вже добре підтоптаний черевань. Він був повністю голий, в самих плавках, босий, з наплічником, з якого виглядав джинсовий одяг, і хустинкою для носа на голові, майстерно зав’язаною вузликами з чотирьох кінців – як в колишніх радянських фільмах про курортників. Судячи з усього, дощ йому не дошкуляв.

– З вами все гаразд? – поцікавилася я.

– Спасибо, все хорошо, – відповів незнайомець, похитуючись і видаючи такий вихлоп, що мені відразу захотілося закусити. – Вы не скажете, как пройти к Алмазному озеру? – продовжив він.

– Я розповім вам, як, але воно звідси десь за три-чотири кілометри, якщо лісом, – здивовано відказала я. – Ви впевнені, що вам туди треба? – перепитала ще раз про всяк випадок.

– Что ж так далеко! – щиро обурився чоловік. – А до города сколько?

– До вул. Жукова тут десь кілометрів зо два, може, трохи менше, – відказала я. – Просікою прямо, нікуди не звертаючи. Хочете, біжіть зі мною! – запропонувала йому, бо, думаю, ще заблудиться…

– Н-е-еее! – похитав головою незнайомець, – я уж лучше пешочком, потихоньку… – зітхнув бідака й побрів позаду мене.

І я не зчулася, як прибігла додому – мокра і щаслива. А сьогодні історія отримала продовження: на пробіжці я зустріла чоловіка, дуже схожого на тодішнього череваня, але вже в шортах, футболці та кепці, глибоко насунутій на очі. Сьогодні він, тримаючи кеди в руках, мчав лісовою дорогою в напрямку Биківні. «Мабуть, сподобалося бігати босоніж, – подумала я. – Або вирішив брати з мене приклад…» ;)

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.08.2016 Проза / Мініатюра
Недогода нашій бабці!
29.08.2016 Проза / Нарис
Хвостата Одеса
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
У п’ятницю, 13-го...
05.05.2011
Нехай залишиться нерозгаданим?
11.07.2016
Політ над гніздом зозулі
15.08.2016
Голий, босий і в вінку
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.75 (МАКС. 5) Голосів: 4 (3+1+0+0+0)
Переглядів: 39  Коментарів: 3
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.08.2016 12:19  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую! Старатимусь ;) 

 16.08.2016 09:08  Тетяна Белімова для © ... 

Щиро вітаю Вас із днем народження!

Натхнення Вам! Легкого бігу! І нових творів!

 16.08.2016 09:03  Тетяна Белімова для © ... 

Даріє, потішили, як завжди)) Щиро сміялася! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +54
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
09.12.2010 © Тундра
18.09.2013 © Тетяна Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
17.04.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди