Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
17.08.2016 00:25Драматичний вірш
 
Те,  що я повинен сказати
60000
Без обмежень
© Панін Олександр Миколайович

Те, що я повинен сказати

Переспів вірша О. Вертинського

Я не знаю, зачем и кому это нужно.
Кто послал их на смерть недрожавшей рукой.
Только так беспощадно, так зло и ненужно
Опустили их в вечный покой…
А. Вертинский, 1917
Панін Олександр Миколайович
Опубліковано 17.08.2016 / 37425

Це потрібно кому, це потрібно навіщо,

Хто на смерть хлопчаків безсердечно послав, 

Не тремтіла рука… На смутнім кладовищі

Вже на них вічний спокій чекав.


Незворушно стояли глядачі збайдужілі…

Жінка юна з лицем, у нестямі страшним, 

Цілувала покійника в губи вже посинілі

І жбурнула в священика шлюбним перснем своїм.


Закидали недбало у могили грязюку, 

Побрели по домівках, немов череда, 

Теревенили тихо щось про голод, розруху, 

Що вже хліба не буде, буде тільки біда.


І ніхто не спромігся стати враз на коліна

І сказати Героям, як держава – ніщо, 

Навіть Подвиги Світлі –

у провалля стежини, 

Де весна безнадійно загубилась давно.



Це потрібно кому, це потрібно навіщо, 

Хто на смерть хлопчаків незворушно послав, 

Не тремтіла рука…


На смутнім кладовищі

Вже на них

Вічний Спокій

чекав.


1917

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
16.08.2016 Поезії / Драматичний вірш
Видіння кольорові…
18.08.2016 Поезії / Ліричний вірш
Убегай, обходи…
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
24.10.2017 © Савчук Віталій Володимирович / Вірш
В пеклі буття
24.10.2017 © Серго Сокольник / Ліричний вірш
Міжвікове
23.10.2017 © Зельд / Патріотичний вірш
Діалог
23.10.2017 © Ірин Ка / Вірш
Світла полонений
23.10.2017 © Костенюк / Балада
Балада про загадки
Драматичний вірш
18.08.2016
Наснилось (Вільний вірш)
17.08.2016
Те, що я повинен сказати
14.08.2016
Заціпеніння «раціо»
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 6 (6+0+0+0+0)
Переглядів: 81  Коментарів: 10
Тематика: Поезії, Драматичний вірш
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.08.2016 15:03  © ... для Олег Буць 

Дякую 

 17.08.2016 15:03  © ... для Тетяна Ільніцька 

Дякую, пані Тетяно,
на жаль,
історія ходить по колу,
ще й манівцями. 

 17.08.2016 15:02  © ... для Тадм 

Дякую, Тетяно, радує Ваше схвалення. 

 17.08.2016 15:01  © ... для ГАННА КОНАЗЮК 

Дуже дякую, пані Ганно. 

 17.08.2016 15:00  © ... для Олена Вишневська 

Дякую, Оленочко, радий Вас бачити. 

 17.08.2016 12:49  Олена Вишневська для © ... 

історія по спіралі...(((
чудовий переспів, хоч і болючий! 

 17.08.2016 12:47  ГАННА КОНАЗЮК для © ... 

Так, дуже перекликається із сьогоденням...
Вдалий переспів!.. Болючі відчуття... 

 17.08.2016 09:50  Тадм для © ... 

Не віриться, що написано 100 років тому, ніби про сьогодення. Переспів вдалий! 

 17.08.2016 09:13  Тетяна Ільніцька для © ... 

Вірш звучить дуже актуально... Боляче і сумно... 

 17.08.2016 01:22  Олег Буць для © ... 

написано в 1917-му... скоріше всього, про нікому не потрібну, незрозумілу, не прийняту (після гіркоти постійних поразок) Велику війну... настрої суспільства передані дуже точно. і ніхто не здогадувався, що, в тому числі, і через такі настрої в країні ще 3 роки буде іти набагато безжальніша бійня, де брат здасть брата, батько спочатку застрелить ворога, і лише потім, знімаючи з трупа стратегічно важливий трофей (чоботи), впізнає сина...
мені здається, я зрозумів, чому Ви написали цей переспів саме зараз... але мені хочеться помилитися 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +68
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +100
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +105
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +109
ВИБІР ЧИТАЧІВ
02.10.2011 © Тетяна Чорновіл
08.02.2012 © Серж
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
15.10.2011 © Оля Стасюк
08.02.2014 © Тадм
21.04.2014 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди