Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
30.08.2016 20:42Мініатюра
 
Задзеркалля Кривих Дзеркал
40000
Без обмежень
© Панін Олександр Миколайович

Задзеркалля Кривих Дзеркал

Драматична Мініатюра-Сюр

Згущаються хмари, злітаються,
Сплітаються, розплітаються…
Енергетичних вихорів шал…
Задзеркалля Кривих Дзеркал…
Панін Олександр Миколайович
Опубліковано 30.08.2016 / 37576

Міжмір’я,

Птиці-Надії спалені пір’я,

світів божевілля, пристрасті шал,

Задзеркалля Кривих Дзеркал

Ось – уламок,

привід планети людей,

Молитов і прокльонів ріка,

привід, привід –

історія його така…,




…Коли я зайшов, він вже стовбичив біля стойки, мабуть, гуляв ще з ранку… Ми довго пили... А чи пили взагалі? Те, що думки плутаються – ще не доказ пиятики…

…Вечір, ми сунемо крутим брукованим узвозом. Узвіз, це ж – униз, а ми деремось вгору, чудасія… Обабіч дороги – темні древні будинки, де майже не світяться віконця.

… Якась кімната. Лампочка тьмяно висвічує хазяїна, який вже всівся за стіл, сховав обличчя у долонях. Дурна ситуація…

«Що це?» - питаю, аби не мовчати. – «Га?» - стрепенувся хазяїн. - «Оце» - показав на стіну. – «Подивись, якщо цікаво» - і знову обличчя у долонях.

Підійшов до стіни, придивився до єдиної прикраси – картини, яка виявилась великою фотографією.

Нічний пейзаж: темне небо, повний Місяць. На карнизі великого будинку, на тлі яскравого небесного диска, балансує молода дівчина. Її руки простягнуті вгору, вітерець розвиває довгу білу сорочку. Очі заплющені, обличчя теж спрямоване до нічного світила.

Вдивляюсь в обличчя і важко спираюсь на стіл.

«Де ти взяв це?» - «Сам зробив, через вікно».

Недавній знайомий рвучко підхопився: «Тобі цікаво? Чекай!». Він відчинив непомітні двері і щез. Згодом я теж зайшов у велику кімнату, яку освітлював лише повний місяць.

«Хочеш знати – дивись!» – з темного кутка на мене насувався скелет у розстібнутому піджаку. «Тримай!» - простягнув він кістляву кисть. Я машинально потиснув, відчувши гарячу живу руку, не скелет.

«Пробач, погарячкував. Я – винахідник-аматор. Оце, рука скелета описала напівколо, - моя майстерня, мій барліг. Якось вирішив стати невидимкою. Став, не до кінця, кістки залишились видимі. Видимі також і очі, як про це писав Уеллс.

Тиждень всепоглинаючого болю, особливо вдень. Чи переживу я чергові муки, чи ні – загадка. Вночі місячне світло трохи пом’якшувало страждання. На третю добу помітив на карнизі протилежного будинку якусь постать. У телескоп розгледів дівчину-красуню, яка повільно йшла з одного краю даху до протилежного. Вона рухалась синхронно з Місяцем, потім щезала у розчиненому вікні.

Мені здалось, що наші долі пов’язані: коли дівчина щасливо пройде свій шлях, то я переживу наступний день. Цієї ночі трансформація завершилась, а дівчина… вона зірвалась…

Я важко дихаю, мені перехоплює подих, питаю майже пошепки: «Чому не попередив, що вона ходить у ві сні?» - «Не міг вийти з дому, сьогодні, під гримом, зробив це вперше.» - «Ти мусив, будь що!». – «Та хто ти такий, щоб судити!» - зривається він.

«Вона моя наречена… Приїхав на заручини, а потрапив на горе… Під вечір вперше у житті зайшов у кабак».

«Маєш рацію, я повинен був спробувати, хоч би й вмер на власному порозі… Дивись, це – вона!» – він схопив бінокль, згодом, важко зітхнувши, опустив його.

Я й собі подивився – на тлі яскравого місяця поволі рухалась хмаринка…

«У мене не залишилось нікого» - тихо сказав скелет у піджаку.

«У мене теж» - промовив я.

Місяць поволі танув у вранішньому небі.


P. S.



«Привід планети людей» плине між світами. Слідом за ним рухається щось, схоже на білу хмаринку.

«Куди ж ви, обоє? Не додивились сон. Чому вирішили, що я загинула? Виявляється, що я ще й наречена? Чекайте!


Згущаються хмари, злітаються,

Сплітаються, розплітаються…

Енергетичних вихорів шал…

Задзеркалля Кривих Дзеркал…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
30.08.2016 Поезії / Драматичний вірш
Зустріч
31.08.2016 Поезії / Гумореска
Боротьба із Корупцією
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
Мініатюра
31.08.2016 © Ольга Шнуренко
Мелодія мовчання
30.08.2016
Задзеркалля Кривих Дзеркал
30.08.2016 © Маріанна
Дзеркало осені
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 53  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.09.2016 13:35  © ... для оксамит 

Дякую Вас, Вельмишановна, за увагу до подібних моїх творів, вони мало кому цікаві, а не розуміє їх, майже ніхто.
Ще раз дякую за увагу. 

 21.09.2016 13:28  оксамит для © ... 

«У мене не залишилось нікого» - тихо сказав скелет у піджаку.
«У мене теж» - промовив я.
Не думаю, що забудеться, не думаю. що можна змиритися... ну хіба що на якийсь час... до нового повнолуння... 

 02.09.2016 09:49  © ... для Тетяна Белімова 

Дуже дякую на доброму слові, пані Тетяно. Ваша думка, особливо відносно прози, для мене завжди надзвичайно важлива.
А своїх героїв я жалію теж, намагаюсь залишити хоч якесь сподівання на позитив. 

 02.09.2016 09:34  Тетяна Белімова для © ... 

Прочитала на одному диханні. Відразу виник мільйон вражень і емоцій. А це вже ознака того, що пензель потрапив до рук майстра))
Подобається, що у Вас нема затягнутих початку і фіналу. Така "гума" як обрамлення завжди пригнічує. Добре, що Вам вдається цього уникати. Чим коротше і ближче до основної оповіді - тим краще))
Сумна оповідь, звісно, дуже шкода Вашу героїню... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
29.08.2010 © Віта Демянюк
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
23.02.2013 © Тетяна Белімова
01.04.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди