31.08.2016 02:27
для всіх
156
    
  3 | 3  
 © Серго Сокольник

Двійники в дзеркалах...

Двійники в дзеркалах...

Двійники в дзеркалах

Нашій пам"яті сплачують мито...

...вже не склеїти скла

Тих бокалів, дощенту розбитих, 

Із яких ми пили

Наш напій, що удвох готували

В найщасливішу мить...

...на підлозі розбиті бокали

Будуть різати нам

З болем ноги, скривавлено-босі, 

І роз"ятрений шрам

Буде кров"ю стікати у осінь, 

Що підступно прийшла

В наші душі і ось розлучила...

...двійники в дзеркалах

Нам і досі всміхаються мило...


 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.08.2016 14:41  Каранда Галина => © 

гарно.
мені колись було попало за "бокали" (вимагали келихів))))). тому тепер і сама не знаю, чи можна й бокали бити, чи лише келихи). Я б била й те, й те, а от щодо мовників - не впевнена))

 31.08.2016 09:41  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш!
Але Ваш ЛГ аж занадто вже зажурений з вірша в вірш!
Мабуть, пора закохатися знову! ))
Бо в такому вигляді це не ліричний, а драматичний вірш.
Як там у "Брильянтовій руці"? У тебя там не закрытый, а открытый перелом! :))))))))) Жартую.

 31.08.2016 06:52  Георгій Грищенко => © 

Чудовий вірш. Щасти Вам!