Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
02.09.2016 20:18Нарис
 
На швидкості
21000
Без обмежень
© ОлексАндра

На швидкості

ОлексАндра
Опубліковано 02.09.2016 / 37598

Поштовх - і колеса закрутились по асфальту. Сонце світить десь збоку, вітер б`є в обличчя і ти знаєш - більше нічого не треба. Розганяєшся. Яскраві смужки на колесах ледь не зливаються в одне, дорога петляє між будинками, а ти ні разу не тиснеш гальма. Нема потреби. Не зараз.

Оминаєш людей. Одні, ті, що йдуть у твому ж напрямку, деколи лякаються, деколи зляться і навіть можуть кинути кілька некультурних слів, інші не звертають на тебе ні найменшої уваги і рухаються у своєму ритмі. Зупиняєшся, чи, скоріше, пригальмовуєш тоді, коли люди закривають прохід і швидко теленькає твій дзвоник від руху великого пальця. Нервуєш, не знаєш, чому. Люди дають прохід, притискають до себе неслухняних дітей і ти ще не розганяєшся, слідкуючи, аби діти не бігли поблизу. Знаєш, що це їхня територія, цих людей, а ти по всім правам маєш їхати або на велосипедних доріжках, або вже на дорозі. Але зараз про це не думаєш - думаєш про шлях, куди прямуєш, і мимоволі промальовуєш карту в уяві. "Так! Саме туди..."

Завертаєщ вбік, переходиш дорогу і знову стаєш на рівний асфальт. 30 секунд - і ти знову мчиш на своїй найвищій швидкості. Це велосипедна доріжка, тут твої права. Мчиш - і знаєш, коли пригальмувати, знаєш, що асфальт буде бігти (десь з півгодини) через великий торговий центр і аж до тієї алеї, а після неї зверне вліво і обірветься перед приватними будиночками під озером. А тоді почнеться бита дорога, яка дасть знати про кожен свій камінець, що потрапив під колеса.

Але ти не зважаєш і на це - цю дорогу ти добре знаєш, вправно повертаєш педалі і з посмішкою помічаєш, що не втомлюєшся і маєш багато свіжих сил.

Переїжаєш міст. Не любиш їх, цих мостів, особливо на велосипеді - річка лякає завжди, хоч краплю, але дає страху досередини і це неприємне відчуття збиває тебе із звичного налаштованого ритму. Зупиняєшся. Сходиш з велосипеда і швидко прошмигаєш повз людей попереду. Швидше, швидше!

Міст нарешті закінчується і ти налаштовуєшся розігнатися. На ходу переключаєш передачу, і їдеш вже у невідомому напрямку. Так, знайома дорога скінчилась - почалась та, яка просила кілька днів поспіль дослідити себе. І ось - ти на ній.

Розігнатись виходить лише на трохи - шлях веде вгору і ти, в передчутті перешкоди, глибше вдихає повітря і мчиш вперед, щоб зробити контрольний ривок і спробувати пройти цю перешкоду. Не проходиш. Ноги різко болять і ти сходиш з велосипеда. "Більше кататись треба" - картаєш себе. З натяжкою минаєш гірку і знову накидаєшся на педалі.

Попереду дорога вужчає, будинки все частіше обступають тебе з обох сторін. Далі асфальт змінюється на щебінь, тебе трясе, але ти лише бачиш попереду рівну стежку і мчиш до неї. Будинки поволі рідшають і дерева вітають тебе попереду. Ліс вигулькує збоку різко і несподівано, а ти в`їжаєш у жадану прохолоду дерев. Насолоджуєшся раптовим холодом і вмить забуваєш про жахливу спеку там, біля будівель. Переключаєш передачі двічі і знову їдеш вгору. Ліс неквапом густішає і ти лише швидко вловлюєш вид на якусь високу будівлю. Зупиняєшся і ставиш велосипед. Підходиш, аби роздивитись висотку ближче. Усміхаєшся, розумієш, де ти зараз, і поволі проектуєш у голові дорогу назад.

Сідаєш на велосипед і рушаєш у тому ж напрямку, інтуітивно перелаштовуючись у правильний бік на поворотах.

Минаєш ліс. В лице вдаряє гаряче повітря і ти мимоволі відчуваєш спрагу. Одразу виїжаєш на асфальт і роззираєшся: "Точно! Цей в`їзд був тут..."

Мчиш по дорозі, розганяючись до шаленості. Гальмуєш, об`їжаєш припарковану автівку і знову мчиш.

На горизонті впізнаєш будинки, їдеш ще якийсь час прямо, поглядаючи на годинник. Міняєш передачу, з`їжаєш (чи, може, злітаєш?) з невеликої гірки, і втомлено спускаєшся з велосипеда, аби вибратись на горб. Сили лишилось лише на цю дорогу до знайомої оселі. Ноги відчутно болять, руки надто сильно стискають кермо, а сидіння стає якимось незручним.

Проїжаєш продуктовий магазин і завертаєш вбік.

Проминаєш будинки і врешті зупиняєшся перед своїм.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
30.08.2016 Поезії / Вірш
На відстані
05.09.2016 Поезії / Вірш
Крізь сон
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Нарис
20.09.2016
Трохи про оточення
02.09.2016
На швидкості
30.08.2016 © Вадим Фішер
Відчуття прощання
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.67 (МАКС. 5) Голосів: 3 (2+1+0+0+0)
Переглядів: 41  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Нарис
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.09.2016 00:02  © ... для Нос Зоя 

Дякую вельми! 

 06.09.2016 09:25  Нос Зоя для © ... 

Досить цікаво читати, гарно написано)

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
23.02.2013 © Тетяна Белімова
12.04.2011 © Закохана
07.02.2014 © Суворий
22.09.2013 © Тетяна Белімова
26.11.2011 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди