12.09.2016 21:54
18+
192
    
  3 | 4  
 © Олег Буць

Писець

Призрачно все в этом мире бушующем...

Світом тремким, поміж тванню й буремністю, 

Нитка іде, непростий путівець…

Нитку оту між прийдешнім і древністю

Вбогим пером все виводить писець…

Кожному з нас в тую ниточку вплетено

Все, щоб життя не пройшло нанівець.

Рвемося ж ми лиш наліво заметами:

Кожен собі – свій великий писець.

.

Ще у писці норовлять записатися, 

Щоб звоювать якнайбільше сердець.

Хто не вписавсь – також можуть змагатися, 

В кого який найкрутіший писець…

.

Ножиці ждуть, аби втяти із ревністю

Нитку, що десь обійняла гвіздець.

Нитка ота між прийдешнім і древністю.

Втяти не дам.

Підпис – вічний писець… 



12.09.2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.09.2016 12:29  Ганна Коназюк => © 

Цікаво!!!)) Сподобалось!..)

 13.09.2016 07:46  Тетяна Белімова => © 

Цікава гра слів. Нещодавно довелося перекладати документальну прозу. Там автор теж у деяких випадках, аби уникнути неприємних для соціуму моментів, вживав "писець". Розумію, що в тебе інше значення. Це лише мої асоціації))
Рада була почути, бодай віртуально!

 12.09.2016 21:58  Каранда Галина => © 

в силу своєї зіпсованості про писаря чи письменника я подумала в останню чергу...
тому вірш сприйняла як іронічний...