Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
14.09.2016 09:20Вірш
 
Падаю
60000
З дозволу батьків
© Оля Стасюк

Падаю

Оля Стасюк
Опубліковано 14.09.2016 / 37735

Падаю, падаю, падаю – і лечу.

Зранку, як трунку, напилась навік дощу.

А у дощі було капсули з три весни.

Вітер навіяв навряд чи реальні сни.

Він залишив мене в місті зотлілих птиць.

Гостро ступати в небі – бо стільки спиць

Тут, на дахах, за час увесь розвелось!..

Поруч зі мною у небі тут ходить Хтось.

Закутки – тиша - розмови – бруківка – сни.

Хто мені в дощ примішав ту глибінь весни?..

Я не просила.

Я й так тут, 

Не від дощу, 

Падаю, падаю, падаю – і лечу.

Може, зустріну у небі десь журавлів, 

Клин їх повільно натягну аж до землі.

Ні, не летіть кудись далі – у нас і так

Вже на рахунку й синиця, й ворона, й шпак.

Падаю, падаю – в пальцях зайнявся біль.

Може, як Спляча красуня, торкнула шпиль.

Крапелька впала – не крові, а так... дощу.

Дихаю.

Дихаю.

Падаю.

І лечу.

Бачилася з підсніжником – він помер.

Винесли мертвим, зв”язаним десь у сквер.

Десь продають його, десь він в полоні ваз.

Березень нині. Його передсмертний час.

Він ще стоїть, ще трошки йому годин.

Тихо весна заглядає: ну як там син?

Як же. Погано. Це люди. Це звірі міст.

В них до таких убивств, коли хочеш, хист.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
14.09.2016 Поезії / Вірш
Чайка
15.09.2016 Поезії / Вірш
Міста
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
19.10.2017 © Ірин Ка / Ліричний вірш
Занурення...
15.10.2017 © Ірин Ка / Жартівливий вірш
Жаби і жабки
04.10.2017 © ЛАРИСА МАНДЗЮК / Ліричний вірш
Львівський джаз
03.10.2017 © Ірин Ка / Вірш
Суд
02.10.2017 © Галина Нечесна / Вірш
Жертвам Голокосту
Вірш
14.09.2016 © Олександра
Дівчина-Україна
14.09.2016
Падаю
14.09.2016 © Марянич Михайло Миколайович
Заяложені люди
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 6 (6+0+0+0+0)
Переглядів: 141  Коментарів: 3
Тематика: Поезії, Вірш
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.09.2016 09:13  Тетяна Ільніцька для © ... 

Олю, я вражена... Здавалося б, ти вже майстерний поет, але межі майстерності нема... Ти ростеш, Олю! 

 15.09.2016 08:24  Тетяна Чорновіл для © ... 

Стрімка замріяна поезія! Вбивств не треба, навіть віртуальних! 

 14.09.2016 19:17  Каранда Галина для © ... 

сильно. рефрен проситься у пісню. дуже проситься. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +60
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +96
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +101
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +108
ВИБІР ЧИТАЧІВ
02.10.2011 © Тетяна Чорновіл
14.10.2013 © Лідія Яр
08.02.2012 © Серж
28.02.2017 © Галина Нечесна
25.12.2011 © Ігор Рубцов
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди