16.09.2016 23:15
для всіх
84
    
  3 | 3  
 © Панін Олександр Миколайович

Дрімучий сад

Дрімучий сад

Балада

Така вона: Любов- Кохання!

Казковий сад

шепоче і вирує, 

Напівпрозорі феї там закоханих пильнують.


Амброзія цілунків тих

безцінна, 

Леткий нектар дарує свій ельфійським ніжним крилам.


Палку не вип’ють феї кров, 

не вкрадуть, 

«Цілуй ізнов, цілуй ізнов» - лиш промовляють радо…


Веселка щастя

мерехтить і грає, 

Любов сама життя нектар у всесвіт надсилає, 

Закохані блаженства дар ніколи не ховають.


Та все ж ідилії нема:

і феї на дорогу зла

ступають мимоволі,

нестримні у сваволі.


Вони ревнують юнака, а дівчину

не терплять, 

І труїть заздрість їх тіла, душа

сповзає в пекло…


Кохання сад

вирує і шепоче, 

Ніхто не прагне горя, зла, ніхто, біди не хоче…


Кохання - море, сліз - ріка, 

Зітхання, 

Кохання злет – падіння вниз, цілунки - суть страждання.


Така вона: Любов- Кохання!

…………………………..



Нема ідилії, нема,

і діви на дорогу Зла

Виходять у пориві,

У пристрасті

Жахливі...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.09.2016 12:10  Олена Коленченко => © 

Любов - то є життя!!!!)) Чудово!!!