18.09.2016 16:16
для всіх
112
    
  4 | 4  
 © Маріанна

Безмежжя

Безмежжя.

Перехоплює подих від спроби уявити. Захват відкривається в очах, наче від спроби охопити Всесвіт.

Перехоплює слово. Від жаху. Наче відкрилися глибини темряви.

Усе уява. Стільки засобів дарує, щоб змалювати те, для чого не вистачить звичайних чуттів.

Хапаємося за слово. Шукаємо фарби.

А якщо змінила всю палітру звуків, що дарує музичний інструмент на слово? Від чого відмовилася? Чого злякалася?

Чи слово може бути таким же виразним? Чи дасть змогу описати ту мелодію, що так легко піддавалася звукам музичним?

Чуєш, як звуки ведуть кудись, де немає звичного.

Та завжди змушена повертатися.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.10.2016 09:52  Руслан Бєдов => © 

вірші в прозі - досить складна форма. Потребує високої літературної вправності. Вам це добре дається. Дякую

 22.09.2016 10:57  Оля Стасюк => © 

чомусь уявилося небо і море хмар) хоча безмежжя у кожного своє. Прекрасно)

 19.09.2016 11:33  Тетяна Чорновіл => © 

Символічний твір. Кажуть мудреці, що світ насправді такий, яким його собі уявляєш.