На троні
Тричі лунають підранкові дзвони.
Двічі чіпляється сонце на ліс.
Хто зараз там, на самотньому троні
Душу і серце державі приніс?
Хто носить шати із золота й шовку?
Хто сильний духом і вправний з мечем?
В кого і пес найвірніший є вовком,
Хто у дитинстві дружив з палачем.
Трон височіє, об`єднує війська,
Воїни склали всю зброю на стіл.
І тільки слово - прадавнє, батьківське
Ще королю зупиняє приціл.
Він досі чистий, і ще справедливий,
Ще короля не осквернив цей трон.
Але душа його так норовлива,
Що не зрівняється з нею дракон.
Він молодий, йому так ще багато
Нести правління важке на плечах,
Серце спиняти - невинне, крилате,
Страх гартувати в боях на мечах.
Хто зараз там, на самотньому троні?
Хто завойовник країни і міст?
Вчить юних воїнів, носить корону
Та, що є знаком усіх королівст...
