19.09.2016 13:07
для всіх
133
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

У чорній тіні лісу

У чорній тіні лісу

Вродила пісню – зранку сповивала.

У чорній тіні лісу – благодать.

Дерева, як неписані крижалі, 

Під глибочінню синяви стоять.

Повз кожен стовбур – променеві стріли;

Набралась світла, ніжності, жаги.

Усе, що ледве-ледве відболіло, 

Лісовики загнали у бори.

Крилом черкнула пташечка край сосен.

Метелик посидів і помовчав.

І коник у траві дзвінкоголосий

Мені на душу струни нанизав.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.09.2016 08:29  Тетяна Белімова => © 

Давно не читала таких пейзажів від тебе)) Класно!

 19.09.2016 23:51  Анна Ольтенберг => © 

Я щораз дивуюсь величезному таланту! Неймовірний вірш!

 19.09.2016 14:47  Світлана Рачинська => © 

Чарівно, закохав цей вірш...)

 19.09.2016 13:19  Каранда Галина => © 

в своєму реалі в Лубнах я знаю тільки одну людину, яка вміє писати ОТАК.. але вона значно старша за тебе)