21.09.2016 20:06
Без обмежень
44 views
Rating 5 | 1 users
 © Олександра

Мій вірний біль

Мій вірний біль, що ранив все до крові, 

Мій давній родич, вже тобі пора.

Пробач, мої випаяні окови

Я скинула. Для них уже стара.

Я виросла, кайдани не налізуть, 

Та я не горда, є іще нові.

На руки непомітно й тихо лізуть, 

І приростають, мов якісь живі.

Мій давній біль, пробач, тебе забуду, 

І не напишу вже тобі листа.

Та хто там знає, ким я потім буду?

Не йдеш далеко, біль мій, неспроста.

Чекай, чекай... Вже скільки заманеться, 

Я поки просто поживу, гаразд?

Та ні, усе так швидко не минеться, 

Я, боле, всіх згадаю негаразд.

От тільки зараз я тобі не здобич.

Із пліч злізає кам`яна гора.

Мій вірний біль, о мій прадавній родич, 

Мені здається, йти тобі пора.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Твоє багаття / Вірш | ОлексАндра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Небо насупилось брівками / Вірш | ОлексАндра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо