Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
23.09.2016 21:25Нарис
Про героїв  Про вітер  Про війну  Про душу  
Хмаринка
60000
Без обмежень
© Савчук Віталій Володимирович

Хмаринка

Савчук Віталій Володимирович
Опубліковано 23.09.2016 / 37854

Сашко біг що було духу. Біг так, як бігав напевно тільки в далекому дитинстві. Перестрибував через кущі бур′янів, ті, що були занадто високі, відхиляв руками. Поглядом бачив свою мету. Он там за тими деревцями чекає відпочинок… ще трішки. Попереду знов кущ. Підстрибнув і раптом наче хтось пхнув його в спину рукою. Не втримавши рівновагу, Сашко впав у рослинність.

Хмара пилу, та дрібненьких насінин миттю накрила його всього. А ще втома.

Де вона взялася так миттєво? Ще кілька секунд тому він мав сили бігти будь куди і будь скільки, а тут втома. Чортівня якась! Думкою розумів, що має негайно продовжити рух, та стало так гаряче і задушно серед тих бур´янів, що схотілося просто хвильку полежати і подивитися у високу блакить неба.

А там… Хмаринка! Та до чого ж цікава вона. Форма хмаринки дулася, змінювалася, під дією вітру закручувалася, як дим від цигарки що курив тато. Тато… Спогад про батька колихнув в душі Сашка деякі напруженні струни. Не завжди вони знаходили спільну мову. Батько завжди був суворим. Побачити усмішку на його обличчі було дуже складно. Але Сашкові подобалося спостерігати за тим дійством, коли тато сідав на лавці в садочку, під грушкою і не спішно палив. Думав про щось своє, потаємне і палив. Або просто закидав голову в гору і пускав чудернацькі візерунки за допомогою диму, а Сашко тихенько спостерігав за цим процесом і ніколи не насмілювався підійти…

Ось напевно вітер вгорі змінив свій напрямок і хмаринка закрутилася в іншу сторону. ЇЇ краї змінили свої риси і стали досить гарно схожі на обличчя. І чиє ж то обличчя може бути? Можливо Іринки? Або Оленки? Та поки гадав про це хмаринка вже піддалася дії вітру і стала набувати іншого вигляду. Так це ж прапор! Дійсно формою хмаринка стала схожа на прапор, який розколихував вітер.

Ех, гарно було б так лежати і спостерігати за тією хмаринкою, та Сашкові вже бракло сил навіть відкривати повіки. На заміну втомі прийшло непереборне бажання сну. І хоч як не стукала десь в середині голови думка про рух, але тіло вперто не бажало нічого робити, тільки спати. Очі самі закривалися, в голові крутилися якісь незрозумілі образи і було щось ще… Сашко намагався вгадати що ж це так йому дошкуляло. Біль? Та наче б то й не боліло ніщо, так трішки пекло в грудях. Та то певно від швидкого руху і сухого повітря.

Очі вперто не відкривалися. Перед очима сизі хмаринки диму, що пускає тато. Що ж, мабуть таки відпочити трішки треба, хвилинку дві і досить.

Серед поля вітер колихав ціле море дородних бур′янів. Менш ніж за сто метрів від лісосмуги, серед цих заростей лежав хлопець. На спині, розкидавши руки і з заплющеними очима. Майже не помітний у своїй «рябій», військовій формі. Картуз під час падіння злетів з його голови і зачепився за гілку бур´янини. Вітер несильно хитав його… а на грудях у хлопці, повільно розпливалася хмаринка… червоного кольору. Вона змішувалася з темними плямами форми і ставала брудно-коричневою. Міліметр за міліметром вона наближалася до маленького синьо-жовтого прапорця на клапані карману.

Сашко спить. Міцно-міцно… А вітер вгорі чи то з пересердя, чи то з розпачу вмить шарпнув хмаринку і розірвав її на маленькі маленькі клаптики…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
21.09.2016 Поезії / Вірш
Запитай
04.10.2016 Поезії / Вірш
Як і колись...
Найновіше
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
проза
04.03.2013
Друг
13.03.2016
Попутниця
23.09.2016
Хмаринка
20.10.2016
Щастя
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 6 (6+0+0+0+0)
Переглядів: 39  Коментарів: 12
Тематика: Проза, Нарис
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.09.2016 18:30  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую Таню... 

 26.09.2016 09:33  Тетяна Белімова для © ... 

Без слів, Віталію Володимировичу... 

 25.09.2016 13:12  © ... для Люлька Ніна 

Щиро дякую, пані Ніно за відгук. Так, дійсно радісного мало поки що... але не цінувати те, що роблять заради нас, заради України наші хлопці не можна! ВІЧНА ПАМ`ЯТЬ ГЕРОЯМ... 

 25.09.2016 11:25  Люлька Ніна для © ... 

Паене Віталію, Ваші думи вилилися в чудовий прозу, лише сумно, що в трагічну. Але це наше сьогодення, наша реальність. Дай Боже, Вам, творчого натхнення. СЛАВА ГЕРОЯМ!!! 

 24.09.2016 11:58  © ... для Тадм 

Дякую, хай щастить... 

 24.09.2016 11:58  © ... для Каранда Галина 

Дякую, пані Галино! Миру нам всім... 

 24.09.2016 11:57  © ... для Ольга Шнуренко 

дякую за відгук... 

 24.09.2016 09:30  Тадм для © ... 

до мурах! чудово! 

 24.09.2016 06:13  Каранда Галина для © ... 

сильна річ! дуже. 

 24.09.2016 00:02  Ольга Шнуренко для © ... 

Розчулили мене... 

 23.09.2016 22:06  © ... для роман-мтт 

Дякую щиро за відгук...щасти... 

 23.09.2016 21:51  роман-мтт для © ... 

немає нарікань до неба в душ, що полишають землю... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +8
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
09.12.2010 © Тундра
29.08.2010 © Віта Демянюк
03.12.2011 © Т.Белімова
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
27.03.2012 © Микола Щасливий
20.03.2015 © Вікторія Легль
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди