Які красиві люди у книжках...
Яка любов красива у романах...
Ще й мова у героїв - не важка,
І погляд не висвічує оману.
Сторінки пересичені людьми,
Вогонь в серцях горить найменше вічність.
І щастя всі знаходять із крильми,
І радість не затемнює трагічність.
Які щасливі пари, друзі й ті,
Кого до цього просто зневажали.
Там навіть світять зорі золоті,
Там навіть ворога прощали й провожали.
Там навіть м`яко пишеться про лють,
Буває, кожну фразу закарбуєш...
Але в книжках не висвітиш всю суть,
І у романах душу не змалюєш...
