Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
26.09.2016 15:59Мініатюра
Про майбутнє  Про землю  
Полишений
10000
Без обмежень
© роман-мтт

Полишений

фантастика
роман-мтт
Опубліковано 26.09.2016 / 37890

Різкі пориви язиків полум`я і гарячого газу то завивали, мовби протяг в довгому коридорі, то шаруділи, наче металева стружка, то зривалися на вильоті та плямкали, як тугі краплі розплавленого термостійкого скла. І так декілька разів поспіль. Потім всі ці звуки злилися в один монотонний гул. Іноді крізь нього чулися поодинокі вибухи, скрегіт металу об метал, свист розігрітих балонів з газом, що здіймалися в повітря і з шипом випускали свій вміст під дією температури...


Свідомість не покидала мене, але повністю оцінити ситуацію я не міг: в голові шуміло, липка кров затікала на повіки, хлюпала в вухах, руки відмовляли коритися, ноги – не ворушилися. Я міг тільки піднімати голову і повільно крутити нею у боки. Мені здавалося, що я роблю це досить впевнено, усвідомлено, і був радий вже навіть однієї лишень думці, що мій мозок ще щось розуміє.


Дисплей евакуаційного боксу бурхливо блимав, я намагався декілька разів дотягнутися до нього пальцями і натиснути потрібні меню, але тільки вимазав панель кров`ю. Мерехтливі надписи на інформері стали ще більш незрозумілими і остаточно розпливлись. За декілька митей липка зелена жижа майже повністю стала чорною: і на екрані, і на моїх пальцях, і на голові кров, що виступила з розсічень, перетворювалася на непрозору пластикову плівку. А це означало лише одне – температура всередині боксу зростала.


Добре, що у нас судини з дихальною рідиною йдуть глибоко під шкірою: наші творці проявили виняткову мудрість. Але зовнішній шар шкіри сильно пошкоджений. Добре що всередині всі судини цілі і внутрішній кістяк – не пошкоджений. Правда, повітря не вистачає – позначаються поверхневі ушкодження, але нічого – за 30-40 годин буду як новий.


Мене більше хвилює мій мозок: думки і управління рухами все менш контрольовані – я це відчуваю. З одного боку, чомусь вважаю, що роблю все як завжди, але, насправді, розумію, що рухаюся вкрай повільно: позначки електронного табло годинника на дисплеї змінюються дуже швидко. А моя рука, яка повинна була натиснути кнопку, щоб викликати хоч кого-небудь для надання допомоги, змінює своє положення надповільно: ось вилізли пальці з кистьового мішка і наче швидко щось натиснули, але годинник за цей час відрахували цілих п`ять періодів, а кнопка лишилася недоторканою…


... Знову цей шум ...


... Відкрив очі. Все добре – я ще можу бачити. Але… Я не хочу це бачити! Наші кораблі падають, від них відокремлюються евакуаційні бокси – ми намагаємось врятуватися. Так, це передбачено, хоча й не очікувано. Я бачу як вони відокремлюються, відлітають від материнського корабля і зникають у варп-стрибку, лишаючи трохи розмитий простір у точці свого останнього місцеперебування – вони вже в безпеці.


Тільки у мене не змінюється картинка - я не рятуюся. Я, з посіченою шкірою на голові і по всьому тілу, лежу у своєму кріслі і не можу нормально поворухнутися: почорніла суха кров вже надійно закрила краї ран, але і стисла мене всього. На дисплеї не видно навіть годин - все вкрите темним корком.


Руки? Вони ще й досі підпорядковані мені, значить центральна система координації в порядку: її центри – недалеко від рани, і я боявся, що кров пошкодить їх, роз’їдаючи захисні тканини. Тут наші творці, як мені здається, були на грані: як можна координаційний центр розташувати прямо у шкірі? Але хто знає, що їх змусило прийняти таке рішення? Якщо б хоч крапля крові пошкодила провідні системи, то це означає смерть – я б був остаточно знерухомлений…


… Треба відшкребти цю суху криваву пломбу з дисплея. Чого ж все відбувається так повільно? Шкода не можу оглянути рану – немає навіть чогось блискучого, щоб використати його як дзеркало… Внутрішня відеокамера боксу? Так, спробуємо зробити знімок, і тоді я побачу площу ураження. Що ж все-таки з моєю головою: все так і повільно, і одночасно швидко, і – незрозуміло все…


***


«Що воно таке?! Обережно, воно наче живе!»


Знову шум в голові ...


«Трясця твої мами, святі ангели! Хто ж таке створив?! Обережно - ворушитсья!»


Що за дивні звуки?! Вони схожі на мову… Що за жахливі творіння?! Де я?!! Небезпека? Так! Негайно в прострацію!!!


***


…Чому я не відчуваю свої кінцівки?.. Що вони кажуть?


«Вторг-нен-ня... Жи-вий ... Ви-жив-ший… одна су-ціль-на-су-уд-дин-на...»


Хто ці істоти? Тільки не відкривати очі! О, дихання нескінченної зоряної далини, не дай зараз моїм очам наповнитися рідиною – я не хочу, щоб ці істоти думали, що я остаточно прокинувся!

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
24.09.2016 Проза / Мініатюра
Запилювачі
26.09.2016 Поезії / Вірш
Перший Місяць вже зійшов (віршами, з обсценним фіналом)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Мініатюра Про землю
26.09.2016
Полишений (фантастика)
22.01.2013 © Ем Скитаній
Пірамідальність
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 20  Коментарів: 7
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.09.2016 21:51  Каранда Галина для © ... 

в чаті все просто. приватно писати може кожний кожному. Коли пишете на загал. то ваше  повідомлення бачать усі ті, хто вніс вас у своє коло друзів. Аналогічно ви бачите повідомлення тих, кого ви самі внесли в коло друзів. 

нескромно так рекомендую ознайомитися:

http://probapera.org/blog/257575/test:-chy-lehko-vy-orijentujetesya-na-sajti-proba-pera.html

 26.09.2016 21:03  © ... для Каранда Галина 

о, дякую! нічого, ще трохи - і розберуся ;) щеб чат освоїти - ох давно ту аську юзали - зараз страшно туди підходити. Я бачив ваші повідомлення, от сьогодні люди ще пишуть. тут весело - є живі люди! мабуть пропишуся! :))))))))) 

 26.09.2016 17:03  Каранда Галина для © ... 

дарую ідею для оповідання:

СУД над автором, який відбувається у світі, який він сам же і вигадав. Звинувачення - убив, покалічив чи прирік на злидні сотні своїх же ЛГ... )

 26.09.2016 16:40  © ... для Каранда Галина 

автор сказав - в анабіоз, значить всім героям - в анабіоз. можливо колись їх побудю, але не зараз: зомбаків повен коридор, псі-нопсів різхних, марсель-чарівник, трохи стімпанковського усілякого штибу, Базіль зі своєю дружиною і її тарганами - треба відправляти десь, бо житлова площа арендована - хазяїн лається :)))))))). 

 26.09.2016 16:28  Каранда Галина для © ... 

не згодна.
твір сприйнявся не як мініатюра, а просто як незавершений. Я балуваний читач!) Мені подобається стиль (хоч вичитувати там є що). Але тут мені не вистачило фіналу. 

 26.09.2016 16:24  © ... для Каранда Галина 

це мініатюра. далі не буде ;) 

 26.09.2016 16:09  Каранда Галина для © ... 

а далі???? 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.03.2015 © Вікторія Легль
11.12.2011 © Т.Белімова
06.01.2012 © Т. Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди