Олександра Моє перо зламалось
Моє перо зламалось на півслові,
Моя рука не чула звуків слів.
І муза прокульгавила у мові,
Папір із рук вже вирватись волів...
Прощай, прощай, моя побита думо,
Мені так жаль, що кидаю тебе.
Вже й душу віддала старому суму,
Сховала в скриню сонечко рябе.
06.10.2016 14:12 Тетяна Чорновіл => © |
 Дуже гарний вірш! Особливо сонечко рябе в скрині сподобалось. А перо таки не зламалось! )) |
04.10.2016 23:26 Тадм => © |
 гарне віршеня :) |
04.10.2016 22:11 роман-мтт => © |
 щоб сховати сонечко у сриню, треба звідси щось дістати. може якусь думку, слово, мрію і продовжити писати? вирвати нове перо з індика - з найлютішого індика у дворі, музу вигнати закехекану, забиту, і спіймату добру фею на метлі і ганять слова і рими той мітлою, поки фея питиме вино із сиром. і зануритись у вірші з головою, поки сонечко сопе в тій скрині. :) |