04.10.2016 10:30
для всіх
150
    
  2 | 2  
 © Єлена Дорофієвська

Кентавр і Русалка

Кентавр і Русалка

Не допоможуть боги - бач, мовчать. 

Та чи й доречна їхня допомога? 

Ми ще й самі не вирішили того,  

Чи ми не плід ілюзій – ти та я? 


Холодні почуття мої зігрів: 

Шалена швидкість – повінь перебільшень... 

І все ж, мій світ прозоріший, простіший,  

Хоч в наших мовах досить схожих слів.. 


Обіймами втішалась тиша снів: 

Ти, крізь роки, схиляєшся до мене,  

Я вірю ніжності та... досвіду, напевно. 

Зухвале поєднання двох стихій... 


А наші долі – грішні хижаки: 

Твої стежки встелили біля моря 

І, мов тирани, ремствують: "Покори!" 

...Ці почуття далися нам взнаки... 


Спокусливо блищить моя луска? 

Сточила хіть об силу твоїх м"язів... 

Наплутав хтось з богів дороговкази –  

Зустрілись міф і казка – ти і я. 



м. Вишгород, 22.09.2016/15:43

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.10.2016 14:14  Максимів Галина => © 

цікаво...мені сподобалось...