12.03.2011 09:00
-
3638
    
  4 | 5  
 © Маргаритка Світло

Львів

Одна із тихих вулиць міста Львова, 

Малює візерунки дощ на склі, 

А небо сіре та важке, бруківка мокра, 

Лиш видно кілька парасоль в вікні. 


А вийдеш на балкон – і бачиш місто

Старі будинки ніби тихо сплять, 

Із крапель на дахах нанизані намиста, 

Що по підвіконнях вниз біжать. 


Он хтось самотньо під дощем цим мокне, 

Й бруківку кроками тривожить він. 

Пригадують повіки дні самотні 

Серед вулиць міста й мокрих стін.. 


Як у дворах в дитинстві я губилась - 

Мов в лабіринтах я блукала в них, 

Бо там інакшими здавались час та дійсність, 

Шукала сходи до таємних мрій. 


Й краса цих вулиць від дощу не в’яне.  

Я серед них весну колись знайшла… 

І запах цей п’янкий ще пам’ятаю -  

Обійми, поцілунки та слова.... 


Похила вулиця... бруківка... мокре листя... 

Ще сповнена я спогадів сумних... 

Й закохала в це вічне дивне місто… 

А дощ помалу за вікном вже стих... 


На сонних вулицях немає вже нікого, 

Сховались всі, й бруківка мокра спить... 

Одна із тихих вулиць міста Львова 

Вдихає свіжий запах... і мовчить... 



11.03.08

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.09.2012 01:32  Каранда Галина 

2777/7.... було)

 08.05.2012 16:40  Недрукована 

Львів – найкраще місто в світі! Особливо в дощ.

 17.02.2012 18:15  Віктор Насипаний 

за змістом непогано, а от над технікою все ж треба попрацювати

 12.01.2012 23:16  Сашко Новік 

Олю, тобі ж Львів подобається, де твій комент? вірш класний