Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
08.10.2016 22:51Мініатюра
Фантастика  
Псі-нопси
30000
Без обмежень
© роман-мтт

Псі-нопси

уривок

Бджілки-хитрунці

роман-мтт
Опубліковано 08.10.2016 / 38058

Всесвіт нескінченний. І хоч би як не зростали швидкості переміщення в ньому, ми ніколи не зможемо дістатися до будь-якого його краю. Але це не стосується бджілок-хитрунців. Бджілки-хитрунці добре знають ці місця. Але, з іншого боку, вони ніколи не жили в центрі Населених світів чи його околицях – вони жили тільки по межах Всесвіту, по його вельми умовним кордонам, де ще був можливий хоч який-небудь рух.


Останній атом на кордоні Всесвіту міг бути їм притулком – вони сотнями тисяч тулитися на ньому, харчуючись слабкими радіохвилями, електромагнітними завихреннями поля і нечастими залишками світла, яке спромоглося дістатися сюди. Втім, іноді рій цих створінь осідав і в невеликих газових скупченнях, де добував собі тепло від розпечених хмар чистого водню.


Також зустріти невеличкі колонії бджілок-хитрунців можна було на берегах електромагнітних річок, що виснажують свою швидкість течії на кордонах Всесвіту до абсолютного нуля, розвертаються і потім течуть назад, набираючи силу потоку з поверненням до центру Населених світів. З цих уповільнених потоків вони п’ють.


Як і всі річки, так і електромагнітні ріки несуть з собою сміття. Деякі необережні бджілки-хитрунці, коли жадібно п`ють з них, то випадково хапають як нектар енергозбурень різного походження, так і сміття з тонких шарів, що приносить разом з течією. Після прийняття таких сторонніх включень, вони здіймаються з насиджених місць і мандрують Всесвітом – віднести те сміття туди, звідки воно взялося, і тому зрідка проникають і до обжитих людьми зон. Там їх і фіксували різні спостерігачі.


Втім, іноді бджілки-хитрунці відвідували Населені світи і з інших причин, але траплялося таке ще рідше, а підстави для таких переміщень мали бути дуже вагомими. Наприклад, порятунок світу, або – переміщення нектарної електромагнітної хмари, необхідної їм для життя, але нестійкої і небезпечної для людей. Як правило, ці дві причини часто збігалися: бджілки любили переміщати свої хмари з краю на край Всесвіту через зону Населених світів, щоб скоротити собі шлях. Так, вони не були особливо розумні і багатозадачні як псі–нопси, але щось сакральне в їх існуванні було. Та й побачити цих створінь могли не всі.


Без важливих причин далекі подорожі для одинокої бджоли, що відбилася, ставали останніми – назад у них не вистачало сил пробратися крізь згустки матерії і енергії, звані зоряними системами. Також поодинці у них не вистачало сил одночасно присмоктатися до струмка улюбленого ними електромагнітного сиропу і при цьому утримуватися лапками за крайню атомарному орбіталь. Але воістину це були істоти, які обожнюють простір, електромагнітний фон і будь-яке тяжіння – навіть далеких і небезпечних темних важких зірок.


Про бджілок-хитрунців людьми інформації було зібрано дуже мало, практично – нуль. Але дещо було все-таки відомо. Наприклад, деякі нечисленні джерела стверджували, що це величезні комахоподібні істоти з непропорційно великою кубічної головою, яка переливалася смужками, кільцями і хвилями всіх кольорів, які були довкола тварини, і відбивалися наче як в дзеркалі.



«Правда, варто відзначити, - пише невідомий нам дослідник, - що частина тіла, що позначається як голова, не мала явних ознак органів почуттів. Тіло було веретеноподібним, на ньому, за різними свідченнями, нараховували від семи до тринадцяти зчленованих відростків, роль яких оцінювалася неоднозначно. За одними відомостями ці "ноги" були потрібні для переміщення в будь-якому середовищі, за іншими – це були "антени". Також зустрічалися характеристики "щупальця" і "вуса", що поєднують в собі функції "антен" і "ніг". Розташування цих членів тіла описувалося більше як «різнопланове»: одні спостерігачі бачили істот з симетрично розташованими антенами або відростками, інші – зі спіральними ногами що випинали на різні боки, а треті – з хаотично розміщеними вусами.»



Були згадки про дивні звуки при їх появі, одночасно вказувалися і факти про відсутність будь-яких світлозвукових ефектів коли їх зустрічали. Основною складністю для аналізу цього явища було і те, що спостерігали бджілок-хитрунців дуже рідко. Як правило, це відбувалося найчастіше перед великими катастрофами, природними катаклізмами, що також ускладнювало процес спостереження за ними: жителі Населених світів рятували свої життя, і тільки божевільні ентузіасти, астронатуралісти і міжпланетні ентомологи в одній особі, в цій загальній паніці примудрялися фіксувати свої враження, що зберігалися в інформаційних базах під грифом "неперевірена інформація".

Zp-місто, місто D ще створюється ;)
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
07.10.2016 Проза / Бувальщина
Звонок (реально)
10.10.2016 Рецензії / Книга
Кілька років зими
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
псі-нопси
08.10.2016
Псі-нопси (уривок)
12.10.2016
Псі-нопси (уривок 2)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 59  Коментарів: 7
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.10.2016 16:44  © ... для Руслан Бєдов 

дякую :) 

 11.10.2016 14:19  Руслан Бєдов для © ... 

дуже цікавий текст 

 09.10.2016 18:30  Каранда Галина для © ... 
 09.10.2016 17:52  © ... для Каранда Галина 

скачати книгу - ЧИТАТИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОБОВ`ЯЗКОВО.

- - - - -

По-перше, автор ніколи не бував у тих вигаданих ним країнах, областях, містах, містечках та селах, про які пише. Усі дійові особи та події – вигадані. Ні з ким з прототипів героїв автор не знайомий особисто. Отже усі збіги – то лише збіги, що виникли випадково в хворобливій уяві автора, і ніхто не має тут обіжатися.


По-друге, в книжці є матюки, сцени откровєнної жорстокості, сцени куріння і пиятики, а також зображення процесів прийняття різних реч...

 09.10.2016 17:43  Каранда Галина для © ... 

давайте... 

 09.10.2016 17:37  © ... для Каранда Галина 

в мережі це перша публікація цього уривку. можи посиланячко на Зомбі-Україну кинути - вона дописана, а на це ні поки - там тільки на 2/3 готове. :)))))))))))) 

 09.10.2016 17:09  Каранда Галина для © ... 

ха... ну і що мені як читачу з цим уривком робити??? Шукати в неті самій, чи скинете файл чи ссилку на все? 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +6
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +48
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
23.02.2013 © Тетяна Белімова
29.08.2010 © Віта Демянюк
18.09.2013 © Тетяна Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
03.12.2011 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди