Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
13.10.2016 04:07Мініатюра
Фантастика  
Псі-нопси
00000
Без обмежень
© роман-мтт

Псі-нопси

останній уривок ;)
роман-мтт
Опубліковано 13.10.2016 / 38116

Орбіта планети Паліантіс, 

координати зоряної мапи невизначені

------


Гарна планета. Світиться помаранчевими і рожевими фарбами, що плавно переходять в теракотові, кавові і сіро-жовті тони біля полюсів. Її вигляд умиротворяє і розслабляє. На такій планеті ти уявляєш, як ці рожеві і жовті хмари пом`якшують яскраве світло головної зірки – невеликого жовтого карлика.


Як це світло лагідно впадеє в очі і відразу приникає до самої душі. Промені плавно огинають кожен елемент рельєфу, кожну хмару, кожну чудернацьку рослину. Це світло облагороджує будь-яку брилу, камінь або навіть камінчик. Його сяйво перетворює все на щось чарівне і неповторне, все – абсолютно все, що здатен охопити твій погляд. Воно золотить пейзаж навколо, розфарбовує околиці в бурштинові тони і надає зображенню цінність ювелірного шедевру, створеного самим майстерним, найталановитішим художником.


Ти дивишся на це диво створене Космосом, на цю надихаючу гру фарб і півтонів. І бачиш, як фантастичні тварини спокійно перетинають рівнини, покриті бурхливими травами. Ти уявляєш, що теплі вітру підтримують в місцевому, трохи іонізованому повітрі гігантських комах з непарною кількістю гвинтових крил, що виблискують і переливаються всіма теплими відтінками: то сліпучим світло-золотим, чи насиченим мідним або матово-латунним.


А пізніше, далеко на обрії з`являється і швидко наближається в поле зору грандіозний каньйон. Його схили суцільно оплетені небаченими раніше ліанами брудно-жовтого кольору з яскравими фіолетовими плямами. Своїми присосками спутані зарості вгризаються в камінь і харчуються ним: це вони створили цю гігантську промоїну на поверхні, по дну якої тече силіконовий помаранчевий потік. А в самій річці при дні живуть дивні прозорі риби з м`якими склянистими пластинками вздовж усього тіла і тонкими відростками замість органів почуттів і плавників. Цими щупальцями вони і "бачать", і їдять, і пересуваються в усіх площинах.


А там, далі, там виростають гори, схожі на строкатий ряд арабських шатрів. Це тонкими смужками ліси з бурих, червоних, жовтих і темно-зелених дерев, піднімаються до самої вершини, нерівномірно чергуючись секторами, які звужуються у самих верхівок і перетворюються на різнокольорову кашу. Неймовірна краса! Надкосмічних масштабів краса і ідилія. Коли ти ще побачиш таку планету?


А уяви: як ти її почуєш? Кращий музика додав до цієї картини трохи звуку: вітер, спів дерев, мелодійний пересвист комах і гулкі, оксамитові голоси місцевих птахоподібних звірів, частково схожих на мавп. Вони розправляють свої шкірясті крила, вкриті товстим коротким ворсом і планують. Розрізане крилами щільне вологе повітря м`яко шарудить і в ньому залишаються розмиті чубаті візерунки, в яких буквально закручується сам час, а з ним і твої думки, мрії і бажання.


І все це видовище тане в повітрі під звуки дзвінких трав і тихе ритмічне бурчання дивної місцевої тварини, яка зростає на найближчому рудому пагорбі або обвітреній молочній скелі, в підніжжя якої борсаються невеликі, але з величезними мандібулами, яскраві скрипучі комахи неймовірного сріблясто-бузкового кольору.


І ти повністю спокійний. Думки твої впорядковані. І проти волі, ти розслабляєшся і згадуєш все: і добре, і погане, все те що було, і намагаєшся зрозуміти що тебе чекає попереду. Ти постійно думаєш: навіщо ти тут, в цьому нереальному світі, що заколихує тебе своєю заспокійливою красою?


А потім – ти плачеш! Спочатку тихо: перша сльозинка просто сама якось викотилася з твого ока і повільно лоскоче щоку. Інстинктивним рухом руки ти хочеш витерти її, але пальці, закуті в велику незграбну рукавицю, природно натикаються на купол скафандра. І від цього стає чомусь сумно. І тут – друга повіка стає вологою. А далі ти не можеш себе стримати!


Тепер ти просто ридаєш і починаєш кричати! Цей крик виривається з горла, навіть проти твоєї волі! Це крик гніву, нерозуміння, злості і розпачу! Він просто розриває твою горлянку, голосові зв`язки – надриваються! Чується стогін і хрипота, чується безвихідь в цьому воланні! І на твій крик вся планета вщухає, лякається, згортається в одну суцільну кам`яну пустелю із залишками мегапідприємств і уламками катастроф міжзоряних станцій для переробки сировини!


Ти б`єшся головою об броньований плексіклаз свого скафандра і розумієш, що все це – всього лише марення, дежавю, фантом вирваний з твоїх спогадів! І навіть не твоїх, а чиїхось уривків вражень і поглядів, хто колись розмалював ними відеопідручник з історії твоєї батьківщини.


Ти плачеш, кричиш, ненавидиш і не розумієш, навіщо тобі жити в пустелі, а не в цьому благословенному світі, який тільки секунду, ні, навіть лише мить, всього лишень мить тому був в твоїй голові і раптом – пропав… Ти ридаєш!!! Ще одне схлипування, що заважає вдихнути, перетворюється на непереборну перешкоду між легенями і свіжим повітрям… І раптовий жорсткий удар лобом об плексиглаза скафандра!..


…І тут ти прокидаєшся. Навколо темно, але тьмяне світло з ілюмінатора вириває з темряви кути твоєї небагато обставленої каюти, вимальовує обрис вбудованих меблів і силуети нехитрого набору предметів: ємність для рідини, тренажер, стіл з терміналом... Ти розумієш, що тебе знову переслідує цей сон, ця мрія і це незрозуміле почуття туги за втраченим домом, якого ти ніколи не бачив... А коли капсула долетить, то невідомо, чи побачать новий дім твої онуки або правнуки, бо тобі його навряд чи доведеться побачити...

***

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
12.10.2016 Проза / Мініатюра
Псі-нопси (уривок 2)
14.10.2016 Проза / Мініатюра
Загроза (До дня захисника, фантастично)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
псі-нопси
08.10.2016
Псі-нопси (уривок)
13.10.2016
Псі-нопси (останній уривок ;))
24.10.2016
Міський сонет (вірш-відповідь)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 30  Коментарів: 6
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.10.2016 13:59  © ... для Сліпокоєнко Роман 

чого? образності не вистачає? чи вам особисто щось кинулось в вічі? відпишіться, будь ласка, бо оцінка дуже різка, і хтілося б знати, що її викликало. 

 14.10.2016 12:28  Сліпокоєнко Роман для © ... 

Опис із відчуттям фальшу....набором слів 

 13.10.2016 21:19  © ... для Каранда Галина 

сюжет простий: дехто мандрує Всесвітом і згадує планету на якій ніколи не жив, але бачив її в записі - і від того в нього сум - за домівкою. 

 13.10.2016 18:50  Каранда Галина для © ... 

во-во... гарний художній опис і трохи психоаналізу... сюжет хочу!!!) 

 13.10.2016 18:21  © ... для оксамит 
 13.10.2016 16:50  оксамит для © ... 

А потім – ти плачеш! Спочатку тихо: перша сльозинка просто сама якось викотилася з твого ока і повільно лоскоче щоку.
Ти плачеш, кричиш, ненавидиш і не розумієш, навіщо тобі жити в пустелі, а не в цьому благословенному світі, який тільки секунду, ні, навіть лише мить, всього лишень мить тому був в твоїй голові і раптом – пропав…
А уяви: як ти її почуєш? Кращий музика додав до цієї картини трохи звуку: вітер, спів дерев, мелодійний пересвист комах і гулкі, оксамитові голоси ...
В УЛЮБЛЕНЕ!!!бо правда 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
23.02.2013 © Тетяна Белімова
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
06.01.2012 © Т. Белімова
20.01.2011 © Михайло Трайста
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди