Все ще чекаєш на диво?
з рубрики / циклу «життя»
Дарма! Облиш, не чекай.
Кинь і живи но щасливо,
З серця усе повиймай!
Викинь примарливі мрії
Щем свій душевний зітри.
Мої чуття полохливі
Най порозносять вітри!
Нащо всміхатися ранку
Якщо у ньому лиш сум.
Сповнено філіжанку
Напоєм згірклим із дум.
Нащо іти по дорозі,
Якщо не знаєш шляху?
Нащо вірші, коли в прозі
Сказано все на духу.
Досить гукати у небо
Бога про милість прохать.
Воно йому і не треба
Грішнику допомагать!
Шибку вікна вже цілує
Перший осінній туман.
А я живу і марную
Своє життя на обман.
