18.10.2016 01:56
для всіх
146
    
  4 | 4  
 © Панін Олександр Миколайович

Автобус

Автобус

Етюд з циклу - «Химери сновидінь»

«Вони черпали видіння
з чорної каші сну
аж до світанку»…

1.



У повітрі нічному висів.

Рухався сам, 

Чи

рухалось довкілля…

Поволі…


Ось обгорнувся навколо

нього

Автобуса салон…


Зависав у салоні вже, 

Підлоги

не торкався.

Ніхто на нього не звертав

Уваги.


Не помічали, не реагували

Застиглі постаті у кріслах, 

На обличчях

грали

Відлуння різнобарвних

Вогнів

Нічного міста…


Вони – поза життям:

Він знав.


Побачив дівчину нараз –

Колежанку по вишу…

Жива була

Вона.

Сиділа, споглядала Простір, 

Ніщо довкола не помічала

Теж…


Автобус

все вище злітав, 

Потім падати почав

рвучко…

Студент

залишився у повітрі…


2.


Сонячна галявина.


Вона

«Автобус

звернув на інших Вимірів

Шляхи» -


Він

«Хіба?» -


Вона

«Подумав ти, 

водій не їхав

за маршрутом

щоб.»


Він

«Хіба?» -


Вона

«Таке не пробачають, 

стережись»…


3.


Яв.


Коридор інституту.


Дівчина йде назустріч.


Скаже


Що вона?





Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.10.2016 09:28  Ганна Коназюк => © 

Відчутно!!!))

Так сподобалось!!!

 18.10.2016 08:51  Тетяна Белімова => © 

Олександре Миколайовичу, Ви не образитеся, якщо я у Вашій публікації трішки побешкетую? Щось настрій сьогодні такий ...грайливий. Я знаю, що у Вас тема серйозна. Але я зовсім трішки. Капку...

Video YouTube

 18.10.2016 08:48  Тетяна Белімова => © 

Оце так зустріч! Така буває раз у житті. Про таку кажуть "доленосна".