22.10.2016 21:28
для всіх
189
    
  1 | 1  
 © Савчук Віталій Володимирович

Відпусти…

Відпусти…

з рубрики / циклу «життя»


Цікаве й не певне те наше життя, 

Як вважаєш?

На вході є мінус відшукано плюс, 

На виході нуль упіймаєш.

Помножено біль на твоє співчуття, 

Як думаєш відпустило?

То теплої ковдри засніжений хруст

Останні чуття зазнобило.

Осіннього листя нестямний танок, 

Щорічний і звичний.

І подих таких найрідніших із вуст

Далекий і істеричний.

Остання вистава в театрі тіней

Комедія чи то драма?

Кінець то всьому зазвичай апогей, 

У душу зачинена брама.

І скільки б тоді не шукати шляхів, 

Воно того варте?

Кохати потрібно тоді коли хтів, 

А зараз укрита вже карта.

І ангели всі мені вторять пусти!

Не варто тримати.

У боки усі, до небесних світів, 

У душу других цілувати.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.10.2016 09:20  Тетяна Белімова => © 

Мінорні осінні дні, Віталію Володимировичу... Це все вони... На всіх діють однаково... Всі сумують і хочуть, аби їх відпустили - когось у літо, когось у кохання))
Хай Вам щастить!

 24.10.2016 01:27  Серго Сокольник => © 

То рівняння з багатьма невідомими...)