25.10.2016 09:33
для всіх
176
    
  3 | 3  
 © Савчук Віталій Володимирович

Один

Один

з рубрики / циклу «кроки»

Можливо один, все ж не так і погано. 

Ніхто не тривожить наболені рани,  

Ніхто не обмежує рух і свободу,  

Ніхто не псує твого серця погоду. 


Не дзвонить вночі телефон без причини 

Ніхто не принижує так, безпричинно. 

І за дрібниці ніхто не виховує,  

За щиру подяку не використовує. 


Багато в самотності є переваг 

Навіть якщо і частково в боргах,  

Тихо і затишно, аж надприродньо. 

Тільки чомусь безперервно самотньо. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.10.2016 18:48  Люлька Ніна => © 

Для менеі це дуже близький стан, як і близькі по духу строки Вашого вірша. Сподобалось. Самотність - життєво, реально і в деякій мірі приємно.

 26.10.2016 09:00  Тетяна Белімова => © 

Віталію Володимировичу, нехай жура швидше минає... Сумно... Відчулося... 

 25.10.2016 16:04  Ем Скитаній => © 

...як усе то знайоме...чудово висвітлили у поетичних рядках, Віталію!

 25.10.2016 09:55  Леся Геник => © 

Самотність - натхненна, хоча й ... самотня...