Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
28.10.2016 22:31Вірш
 
Меч
00000
Без обмежень
© Меньшов Олександр

Меч

Адаптивний переклад вірша Максиміліана Волошіна "Меч" з циклу "Шляхами Каїна"
Меньшов Олександр
Опубліковано 28.10.2016 / 38351

1



І меч утворив справедливість.


2



Насильством скутий,

Та відточений для помсти, -

Він разом з кров`ю увібрав до себе дух

Святих та праведників,

Їм позбавлених життя.

І стала рукоять його ковчегом

Для поклоніння мощам їх.

(Тому ефес до губ підняти -

Наразі жест пристойності воєнного салюту.)

І в цьому меч подібний до хреста -

Ганебного стовпа, що відтепер

Символізує образ найсвятішого кохання.


3



На справедливій сталі проступили

Уривки молитов, ще й заповіді клятв:

«Марії - Діві милосердній – Слава».

«Як не виймай мене ти без потреби,

Так й в піхви не вкладай без честі».

«Господь, на Тебе тільки сподіваюсь»! -

Ось вигуки клинків середньовіччя.

Мечі священнодіяли підчас

Літургії,

Та нарікалися у таїнстві хрестин.

Їх імена і «Альтеклер», і «Дюрандаль»

Виблискують, немов стрімкий удар.

І в зброї описах

До інших додано рукою писаря:

«Він – чарівник».


4



Відтак з грабіжника шляхів всесвітніх

Меч народив шляхетність лицаря

І закував залізом

Йому обличчя й плоть; а дух

Провів крізь полум`я посвячення,

Відображаючи клинок у серці зрячому,

Що в правиці палає Серафима:

Відомий знак любові на землі,

Караючий та мстивий,

Що розтинає світ на «так чи ні»,

На зло та на добро.

«Si! Si! - No! No»! -

Як те доводить Сідов меч - «Тізона».


5


Коли ж з’явилися у світі інші сили

І знову образ вщент спотворили людини, 

Меч не загинув, а розщепнувся у дух:

На захист честі стала шпага -

Ланцет розпаленої до не хочу пихи й чванства, 

А на клинок же випав жереб бути

Вершителем судових звинувачень.

Але, збезчещений, 

Для натовпу лишився гострий меч

Оракулом

Й цілителем хвороб;

І кати, зібравшись, іноді ховали

В лісах Німеччини

Потомлені мечі, 

Які вже відсікли

Голів без одної до ста.


6


Але ось й страту реформує

Якийсь хірург та філантроп,

І меч нахабно заміняють

Машинним, механічним виробництвом,

Привівши те у область смерті; і відтоді

Воно вже набуло характеру,

Концепції, пішло доктриною:

І стало де Сен-Жустом, Робесп`єром, гільйотиною -

Антиномією Кантового Нусу.


7


О, правосуддя,

Що тримає в руках

Ваги і меч! Чи не кидало ти

На чаші світу: «Право переможця!»?

І чи не той, який ще вірив в справедливість

Приходив

К розумінню, що треба знищити

Для торжества її тріумфу

Спочатку всіх людей?

Хіба не справедливість була завжди

Таблицею для множення, в якій

Труп множили на труп,

А вбивство на убивство,

Зло на зло?

І чи не той, хто «Меч, не мир»,

Приніс до нас, вдихнув отой вогонь, який

Ятрить, пече й палитиме наш дух,

Аж доки кожен з нас

Таємного-бо сенсу не спіткає:

«Мені належить помста, а відплата обов’язково знайде зло».



Оригінал


1



Меч создал справедливость.

 


2

 

Насильем скованный,

Отточенный для мщенья, —

Он вместе с кровью напитался духом

Святых и праведников,

Им усекновенных.

И стала рукоять его ковчегом

Для их мощей.

(Эфес поднять до губ —

Доныне жест военного салюта.)

И в этом меч сподобился кресту —

Позорному столбу, который стал

Священнейшим из символов любви.


3


На справедливой стали проступили

Слова молитв и заповеди долга:

«Марии — Деве милосердной — Слава».

«Не обнажай меня без нужды,

Не вкладывай в ножны без чести».

«In te, о Domine, speravi!» —

Восклицают средневековые клинки.

Меч сосвященствовал во время

Литургии,

Меч нарекался в таинстве крещенья.

Их имена «Отклер» и «Дюрандаль»

Сверкают, как удар.

И в описях оружья

К иным прибавлено рукой писца:

«Он — фея».


4


Так из грабителя больших дорог

Меч создал рыцаря

И оковал железом

Его лицо и плоть его; а дух

Провёл сквозь пламя посвященья,

Запечатляя в зрящем сердце меч,

Пылающий в деснице Серафима:

Символ земной любви,

Карающей и мстящей,

Мир рассекающий на «да» и «нет»,

На зло и на добро.

«Si! Si! — No! No!» —

Как утверждает Сидов меч «Тисона».


5


Когда же в мир пришли иные силы

И вновь преобразили человека,

Меч не погиб, но расщепился в дух:

Защитницею чести стала шпага —

Ланцет для воспалённых самолюбий

А меч —

Вершителем судебных приговоров.

Но, обесчещенный,

Он для толпы остался

Оракулом

И врачевателем болезней;

И палачи, собравшись, хоронили

В лесах Германии

Усталые мечи,

Которые отсекли

Девяносто девять.

 

6


Казнь реформировал

Хирург и филантроп,

И меч был вытеснен

Машинным производством,

Введённым в область смерти; и с тех пор

Он стал характером,

Учением, доктриной:

Сен-Жюстом, Робеспьером, гильотиной —

Антиномией Кантова ума.



7

 

О, правосудие,

Держащее в руках

Весы и меч! Не ты ль его кидало

На чашки мира: «Горе побеждённым!»?

Не веривший ли в справедливость

Приходил

К сознанию, что надо уничтожить

Для торжества её

Сначала всех людей?

Не справедливость ли была всегда

Таблицей умноженья, на которой

Труп множили на труп,

Убийство на убийство

И зло на зло?

Не тот ли, кто принёс «Не мир, а меч»,

В нас вдунул огнь, который

Язвит и жжёт, и будет жечь наш дух,

Доколе каждый

Таинственного слова не постигнет:

«Отмщенье Мне и Аз воздам за зло».

2016 р
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
27.10.2016 Проза / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 1)
29.10.2016 Проза / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 1)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
10.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Аннета
10.12.2016 © Савчук Віталій Володимирович / Балада
Балада про кохання
10.12.2016 © Серго Сокольник / Філософський вірш
Літературне пророцтво
10.12.2016 © ОлексАндра / Вірш
Я чекала зими, а вона - задощила
10.12.2016 © Маріанна / Вірш
Меридіани
Вірш
29.10.2016 © Георгій Грищенко
ВІтер шепоче
28.10.2016
Меч
28.10.2016 © Савчук Віталій Володимирович
Ніколи
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 22  Коментарів:
Тематика: Поезії, Вірш
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
23.12.2011 © Тетяна Чорновіл
28.12.2011 © Тетяна Чорновіл
09.12.2010 © Йозеф Мор
11.05.2014 © Оля Стасюк
17.12.2009 © SASHA ROSSI
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди