Апокрифічне
Медитативна Інтуїтивна Імпровізація
Що подорожують між Світами,
Боронять Україну
З глибин Віків
І Нині…
Химерна, геть зруйнована Каплиця,
У центрі – Хрест, простий,
як Правда, Хрест…
Молитися ідуть,
у всіх ясніють Лиця,
У всіх Надією освітлюються Лиця,
Всі щиро проклинають
Кривди Хист!
Єретики ідуть – «джордани бруни»,
Відьомські душі облітають Хрест,
Старі, старезні, сумно, дзвінко юні…
Під шерех зламаних кісток: «Шелесть,
шелесть, шелесть!».
Нечиста сила
котиться
кошлатими клубками,
Цілують –
хтось Підніжжя, хтось - Вишневий Грунт,
Ось рани штопають багряними нитками,
Ось кається Опир – Кривавий Шалапут…
Якщо не каєшся – проси про допомогу,
Цей Хрест завжди підтримає тебе,
Полегшить біль в ногах, скоротить путь-дорогу,
І Благодаттю огорне…
А де Спаситель, де? – У натовпі не видно,
Та бачить кожного і з кожним говорить,
Я чую Голос:
«Чоловіче, чи огидно
тобі стояти тут?...
Чому не хочеш допомоги попросить?» -
«В тебе не вірив я усе життя,
Ти знаєш…
І раптом скористатись і просить…
Тому я дійство мовчки споглядаю,
Мені тут, у Хреста, нема чого робить…» -
«Ти – послідовний, чесний і хоробрий,
Ти Київську Святу рятуєш Русь,
Хрест Прощення
Тобі
в пригоді стане безумовно…
Іди!
За тебе
Сам Собі
Я Помолюсь!»
