Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
30.10.2016 16:48Есе
 
40000
Без обмежень
© Маргарита Проніна

Запах осені

І ти прийшла. Я ждав тебе так довго…
В.Сосюра
Маргарита Проніна
Опубліковано 30.10.2016 / 38375

Вважається, що ти приходиш у вересні. Але я бачу твої поставлені на клумби чемодани ще до Спаса. Ти плигаєш мені така тепла й сонячна на коліна і я вигладжую твого жовтогарячого хвоста з балабушками чорнобривців, підіграючи тобі, так ніби ти ж – літо. Знаю твою цю щорічну хитрість, яка дивиться на мене твоїми довірливими очима. Ти цілком видаєшся лагідною і пухнастою, не брешеш, але й правду не говориш. Ти мовчазна. Тобі не треба слів, бо ти прекрасна. Твоя сила у цій красивій мовчанці до нас.

Я не можу сказати про тебе – чергова. Ти завжди особлива. Раніше я в тобі нічого не тямила. Ненавиділа, ображалася, виносила невтішні вироки… А коли прийшла любов – закохалася, полетіла… разом з твоїм листом - вільним падінням. Відділася легко й назавжди. Сприйняла твій спокій.

Осінь – це випадковий день, пропущений в школі. Мабуть уся сума життя – це складові тих моментів, коли ти щось не те, не так, і не тоді робив. Осінь – це остання ілюзія засмаги. Поцілунки сонця, вже без ластовиння. Осінь – це доречність кросівок й ера усіх кофтинок із шафи. Осінь – це перше побачення: ще без цілунків, але вже з квітами. І ти знаєш, що все буде. Тільки пізніше. Осінь – це привід погрітися зайве в його обіймах, осінь – це шерхла нота дотику тертя його неголеним підборіддям, м’якість светру, запах листя в його диханні.

Запах осені – це запах свіжої фарби в шкільних коридорах. Нова готовність приймати старшання. Вмощеність у кріслі перед фільмом життя під назвою «Як я провів літо»… Як літа провели мене? А як зустрічали, о… Шоколадні шкаралупки каштанів, потрощені дитячою енергією, зрощеною довгими канікулами. Та каштанів нема, самі лиш порожні «їжачки», бо каштани – то скарб, але це секрет. Безкоштовна радість й багатство.

Терпкі чорнобривці – останній врожай міських клумб. Їх місія – пропікати тебе кудись глибше, аніж просто тішити око, підсвідомою любов’ю до матері, домівки, одвічного раю, докір, що рідко дзвониш. Ти не висаджуватимеш їх, бо ж… місто. І кожну осінь милуєшся ними як востаннє, під хатою. Осінь – час розуміти усе. Навіть те, чого відверто розуміти не хочеш.

Осінь - це порожні пляжі. Встояна лінія берегу, вологий пісок, холодне каміння, мудрість рибалки. Спокій плеса. Дріботіння акацій. Батькове слово. Його грибна наука й найсмачніший бутерброд, чорний хліб, часник… Йому достатньо бути собою. Просто бути поряд. Просто бути в тебе. Аби всотати навік його характер.


Осінь – це коли тобі десять, ти з кісками, рожевими заколками, у зелених велосипедках дивишся як фотографують наречену: білосніжна посмішка, високі підбори, сукня принцеси, - смерть дівчинки й народження жінки. Осінь – сестрина джинсова спідниця, яка тобі буде ок наступного року… Чекай, чекай, чекай…

Це горобинове намисто й яблука на зиму. Зимові сорти. Повні погреби. Холодні сливи. Гарбузиний печворк городу. Прілість зілля. Стара груша, схилена на хату. Час загляда у вікна. Галузки для комину. Твої шкільні зошити на розпал. Батькові сірники й розкладений на газеті тютюн. Старі наволочки, набиті сухою липою. Шипшина ще достигає у лісі, але чай «з літа» вже париться. Набряклі дощами стовпи воріт, голий барвінок парканом, злущеність фарби, зіщуленість плечей, сусідські заблукалі бджоли, річка на вигоні, сухостій, квиток у кишені.

Осінь – це наочність шляхів, розвиднення доріг й остаточне їх гублення за туманами. Це тривожна незгода й м’яке обвисання на своїх постулатах. Це втома року, що просить посидіти з нею на причілку вічності, поки вона куритиме цю останню самокрутку… Осінь це тиша в собі, бо нічим крити ззовні. Осінь – це лукавість до самого себе. Осінь – це обіцянка собі жити, бо то не буде вічно. Й найліпша молитва. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
30.10.2016 Проза / Нарис
Чай
13.11.2016 Поезії / Білий вірш
ЛЕТ
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
27.06.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Короп Карл
27.06.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Коли твоя дівчина вагітна…
27.06.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Понеділок
26.06.2017 © Ольга Білицька / Оповідання
Вона не вміла казати "ні"
25.06.2017 © Маріанна / Мініатюра
Двері
Есе
30.10.2016 © Анатолій
Дежа вю
30.10.2016
Запах осені
24.10.2016 © Каріна Зарічанська
Проходить час...
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 118  Коментарів: 5
Тематика: Проза, Есе
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.11.2016 09:30  Тетяна Ільніцька для © ... 

Думайте так і далі)) Бо варте! Таки так)))) 

 01.11.2016 12:22  © ... для Леся Геник 

Дякую Вам за відгук! Це дуже зігріває автора завжди)) 

 01.11.2016 12:17  © ... для Тетяна Ільніцька 

Більше, ніж дякую, як завжди)) Ви мене надихаєте на подальшу творчість добрими словами підтримки! Інколи навіть думаю собі зухвало, може воно дійсне чогось варте?)) 

 31.10.2016 10:38  Тетяна Ільніцька для © ... 

Маргарито, Ви мене сьогодні вразили. Двічі. Не читала більш прекрасного твору про осінь! Хочеться все розтягти на цитати, написати на клаптях паперу і розвісити хатою, аби Ваші слова співали і далі - у душі, і на стінах)))
Браво, Маргарито! 

 30.10.2016 17:21  Леся Геник для © ... 

Чудові рядки... І все ж, яка ж багатюща ця осінь!))) Вітаю) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +40
28.05.2017 © Борис Костинський
Порівняння українських та російських літсайтів +68
25.05.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Київ +30
17.05.2017 © роман-мтт
Увага, конкурс! +58
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
12.04.2011 © Закохана
27.11.2014 © Серго Сокольник
20.01.2011 © Михайло Трайста
04.05.2012 © Олекса Т
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди