Люди ждуть
Голова у кожного із нас
Нашпигована знаннями,
Та не відає вона в наш час
Куди сине із сльозами
Може у щасливе майбуття,
А чи знову до бІдноти
Й що таке новітнє те життя,
Може без грошей й роботи.
Знає правлять в нас багатії.
Що народ не розуміють,
Бо бажаннячка у них свої -
Для свого багатства діють.
Люди ждуть що врешті прийде час
І багаті наїдяться,
Аж тоді згадають і про нас,
Й може так діждемось щастя.
м. Київ, 30.10.16
