16.03.2011 11:15
555 views
Rating 4 | 2 users
 © Марія Тополя

Засніжений ранок

засніжений ранок стукав в вікно

хотів обійняти cпросоння. 

його не впускало начищене скло 

і стіни залізобeтонні. 


засніжений ранок побрів до дверей - 

вони неслухняно мовчали. 

засніжений ранок вмирав без очей, 

які його вчора стрічали. 


засніжений ранок ввірвався у дім, 

відчинивши настіж кватирку. 

не бійся, бо річ не у тім, 

що вчора зробила помилку. 


засніжений ранок мебе обійняв - 

він просто хотів розуміння. 

засніжений ранок о шостій втікав, 

бо недостатньо просто хотіння. 


засніжений ранок не покидав, 

він лиш на годину приходив. 

засніжений ранок вірно кохав 

і не показував сльози! 

м.Дніпропетровськ 



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про любов, Про зиму

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Розфарбую стіни в зелений». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Последний день моей жизни». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Марія Тополя.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.03.2011 17:39  © ... => Андрій Гагін 

дякую! 

 20.03.2011 00:26  Андрій Гагін => © 

Цей вірш гарний!

Публікації автора Марія Тополя

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо