06.11.2016 16:29
Без обмежень
142 views
Rating 5 | 3 users
 © роман-мтт

Містика АТО

містично-реальне

Правиця отамана Сірка

Кажуть, в 55 артбригаді хлопці тримають при собі руку отамана Сірка: в сейфі в командира завернута в рядно і залита воском лежить, щоб не розсипалась, бо артефакт старий і довго зберігався в занедбаному вигляді невідомо де. Але його відшукали, привели до ладу і тепер тримають при собі, як славетний отаман і наказував. Коли це почув, то чесно кажучі трохи був в шоці, але сама новина заінтригувала.


Почитав, що воно таке і до чого. Виявляється, кошивий отаман Іван Сірко написав у заповіті, що якщо козакам стане нелегко, то щоб узяли з могили його праву руку і з нею йшли в бій. Навіть мертва рука отамана наводила жах на татар. Взагалі цей історичний персонаж не програв жодної битви, серед татар вважався чаклуном, а серед козаків - вовкулакою (звідти і прізвище - сірко, вовк).


Думаю, про 55 бригаду, то брешуть звісно, але, зоглядаючи як арта викошувала сєпаратізм... то може і не брешуть... Телефоную знайомому - він з 55 бригади, щоб спитати чи правда (сам він вже відслужив, але зв`язок з усіма сослуживцями підтримує). І заразом питаю його про чупакабр - теж плітки ходять, що їх в АТО бачили.


І от, знайомий мій артелерист розповідає наступне: про те як він Смерть бачив (щоб зняти всі питання - він не бухає, вабщє - авт.)


- Рука Сірка, кажеш? Розповідали? Про чупакабр ще розповідають, що бачили в АТО? (сміється). Ну, то брешуть - там стан в людей знервований, то не тільки чупакабр побачити можна. До того ж, алгоголізм серед солдатів, теж не секрет. Зважай на те, що більшість історій про чупакабр, там де рвуться снаряди, то таке - посміятися. А от реальної містики в АТО вистачає.


Слухай, ми працюємо, під Маріком тоді стояли, а вона - через дим йде - довга така, наче метрів під п`ять. І стала, а потім знову попливла, наче подивилася така в наш бік, поцікавилася, чи ще не час, звірилася і пішла собі геть. І не дим то був, точно, бо дим, як гаубиця працює, в таку смугу ніяк не витягується - він клубами йде. То я тоді хлопцям кричу: "Хлопці, час згортатися!" - а далі все тоді наче автоматично відбувалося. В нас лишалось ще стріляти на 1, 5 хвилини, але згорнулися і тікали з позиції - ці 1, 5 хвилини і врятували розрахунок: як відїхали на 300 метрів - чітко на позиції прильот - отвєтка від сєпарів прийшла. При чому це була, прикинь, перша і остання отвєтка за рік служби, коли сєпари точно визначили позицію і мітко відповіли. А до цього і після - жодного разу не попадали. Отака вона - реальна містика АТО.


До речі, не я один тоді ту мару бачив. Хлопці всі тоді - як один зрозуміли, що то було - і забиралися ми з позиції настіки організовано, чітко, кращє ніж коли, що потім так більше ніколи не збиралися. А тоді - як комп`ютери працювали, наче... (він довго силиться підбрати правильні слова, а потім каже) ... як роботи, наче.


А про руку Сірка - не знаю. Я, як службу проходив, то такого не чув. Хоча, чесно скажу, бригада дійсно - як хтось її оберігає - у нас найменьші втрати були серед усіх - і сєпари по нашим бойовим розрахункам дуже рідко попадали - їх отвєтки часто і рядом не лягали, все більше мимо так, що ми навіть не бачили де вони б`ють, тільки чути - за кілометр від нас, збоку десь падало, чи далеко попереду від нас. Того і боялися нас, і полювали на арту, як на найбільших ворогів...


А про руку Сірка? Та брешуть напевно. Бо навіть якби знав - не признався, бо про таке не говорять - це артефакт, якщо так дивитися, мєнти можуть справу завести за таке. А хто тобі до речі про це розповів? Теж хтось із бригади?


"Ні, - відповідаю, - та і людина просила не говорити, що від нього інфа прийшла"


- А-а-а-а, зрозуміло... Ну нічого, з`ясуємо хто ці казочки розповідає. Ну бувай, мені час тут роботу робити - я в гаражі зараз порядки наводю.


- - - - -


Оце зараз сиджу і думаю собі: І чого він цікавився, хто мені цю історію розповів?

Zp-місто листопад 2016



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Мініатюра, Жахи, Про героїв, Про війну, Про Батьківщину

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Папаха батька Махна (Містично-реальне) / Містика АТО | роман-мтт». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мамі і татові / Вірш | роман-мтт». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора роман-мтт.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.11.2016 20:00  Карабєн-Фортун Катер... => © 

Чекатиму з нетерпінням! 

 07.11.2016 20:53  © ... => Каранда Галина 

і то - правда. 

 07.11.2016 17:49  Каранда Галина => © 

хто б не оберігав - хай оберігає... 

 06.11.2016 22:57  © ... => Карабєн-Фортун Катерина 

насправді містики вистачає завжди, особливо навколо смерті, воєн, інших небезпек. і, якщо чесно, то це я дуже просто ще описав, бо хлопці розповідали ще більш дивніші речі - я досі переварюю їх. як переварю - викладу.

дякую за відгук. 

 06.11.2016 22:28  Карабєн-Фортун Катер... => © 

Чудово! Головне- яке широченне поле для роздумів . Цікаво дуже й самій стало 

Публікації автора роман-мтт

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 1 | Знайдено: 2
Автор: роман-мтт
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: містика ато;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;