Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
06.11.2016 16:29Мініатюра
Жахи  Про війну  Про Батьківщину  Про героїв  
Містика АТО
30000
Без обмежень
© роман-мтт

Містика АТО

містично-реальне

Правиця отамана Сірка

роман-мтт
Опубліковано 06.11.2016 / 38482

Кажуть, в 55 артбригаді хлопці тримають при собі руку отамана Сірка: в сейфі в командира завернута в рядно і залита воском лежить, щоб не розсипалась, бо артефакт старий і довго зберігався в занедбаному вигляді невідомо де. Але його відшукали, привели до ладу і тепер тримають при собі, як славетний отаман і наказував. Коли це почув, то чесно кажучі трохи був в шоці, але сама новина заінтригувала.


Почитав, що воно таке і до чого. Виявляється, кошивий отаман Іван Сірко написав у заповіті, що якщо козакам стане нелегко, то щоб узяли з могили його праву руку і з нею йшли в бій. Навіть мертва рука отамана наводила жах на татар. Взагалі цей історичний персонаж не програв жодної битви, серед татар вважався чаклуном, а серед козаків - вовкулакою (звідти і прізвище - сірко, вовк).


Думаю, про 55 бригаду, то брешуть звісно, але, зоглядаючи як арта викошувала сєпаратізм... то може і не брешуть... Телефоную знайомому - він з 55 бригади, щоб спитати чи правда (сам він вже відслужив, але зв`язок з усіма сослуживцями підтримує). І заразом питаю його про чупакабр - теж плітки ходять, що їх в АТО бачили.


І от, знайомий мій артелерист розповідає наступне: про те як він Смерть бачив (щоб зняти всі питання - він не бухає, вабщє - авт.)


- Рука Сірка, кажеш? Розповідали? Про чупакабр ще розповідають, що бачили в АТО? (сміється). Ну, то брешуть - там стан в людей знервований, то не тільки чупакабр побачити можна. До того ж, алгоголізм серед солдатів, теж не секрет. Зважай на те, що більшість історій про чупакабр, там де рвуться снаряди, то таке - посміятися. А от реальної містики в АТО вистачає.


Слухай, ми працюємо, під Маріком тоді стояли, а вона - через дим йде - довга така, наче метрів під п`ять. І стала, а потім знову попливла, наче подивилася така в наш бік, поцікавилася, чи ще не час, звірилася і пішла собі геть. І не дим то був, точно, бо дим, як гаубиця працює, в таку смугу ніяк не витягується - він клубами йде. То я тоді хлопцям кричу: "Хлопці, час згортатися!" - а далі все тоді наче автоматично відбувалося. В нас лишалось ще стріляти на 1, 5 хвилини, але згорнулися і тікали з позиції - ці 1, 5 хвилини і врятували розрахунок: як відїхали на 300 метрів - чітко на позиції прильот - отвєтка від сєпарів прийшла. При чому це була, прикинь, перша і остання отвєтка за рік служби, коли сєпари точно визначили позицію і мітко відповіли. А до цього і після - жодного разу не попадали. Отака вона - реальна містика АТО.


До речі, не я один тоді ту мару бачив. Хлопці всі тоді - як один зрозуміли, що то було - і забиралися ми з позиції настіки організовано, чітко, кращє ніж коли, що потім так більше ніколи не збиралися. А тоді - як комп`ютери працювали, наче... (він довго силиться підбрати правильні слова, а потім каже) ... як роботи, наче.


А про руку Сірка - не знаю. Я, як службу проходив, то такого не чув. Хоча, чесно скажу, бригада дійсно - як хтось її оберігає - у нас найменьші втрати були серед усіх - і сєпари по нашим бойовим розрахункам дуже рідко попадали - їх отвєтки часто і рядом не лягали, все більше мимо так, що ми навіть не бачили де вони б`ють, тільки чути - за кілометр від нас, збоку десь падало, чи далеко попереду від нас. Того і боялися нас, і полювали на арту, як на найбільших ворогів...


А про руку Сірка? Та брешуть напевно. Бо навіть якби знав - не признався, бо про таке не говорять - це артефакт, якщо так дивитися, мєнти можуть справу завести за таке. А хто тобі до речі про це розповів? Теж хтось із бригади?


"Ні, - відповідаю, - та і людина просила не говорити, що від нього інфа прийшла"


- А-а-а-а, зрозуміло... Ну нічого, з`ясуємо хто ці казочки розповідає. Ну бувай, мені час тут роботу робити - я в гаражі зараз порядки наводю.


- - - - -


Оце зараз сиджу і думаю собі: І чого він цікавився, хто мені цю історію розповів?

Zp-місто листопад 2016
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
01.11.2016 Поезії / Вірш
Мамі і татові
08.11.2016 Проза / Бувальщина
Містика АТО (містично-реальне)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
Мініатюра Про героїв
06.11.2016
Містика АТО (містично-реальне)
05.02.2016 © Олена Яворова
Солiдарнiсть
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 70  Коментарів: 5
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.11.2016 20:00  Карабєн-Фортун Катер... для © ... 

Чекатиму з нетерпінням! 

 07.11.2016 20:53  © ... для Каранда Галина 

і то - правда. 

 07.11.2016 17:49  Каранда Галина для © ... 

хто б не оберігав - хай оберігає... 

 06.11.2016 22:57  © ... для Карабєн-Фортун Катерина 

насправді містики вистачає завжди, особливо навколо смерті, воєн, інших небезпек. і, якщо чесно, то це я дуже просто ще описав, бо хлопці розповідали ще більш дивніші речі - я досі переварюю їх. як переварю - викладу.

дякую за відгук. 

 06.11.2016 22:28  Карабєн-Фортун Катер... для © ... 

Чудово! Головне- яке широченне поле для роздумів . Цікаво дуже й самій стало 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
09.12.2010 © Тундра
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
23.02.2013 © Тетяна Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
01.04.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди