Ти
Я шукала тебе днів зо шість.
Так безглуздо і так безпричинно.
Заблукала у тисячах місць,
Між людьми вже здавалась причинна.
Потім тиждень. І місяць. І рік.
Та, напевно, вже кілька тих років!
Білий час цим чеканням обпік,
Люди ж дали навічні уроки...
Між людьми не ховала душі:
Я була ще наївна і щира.
Мені рідними були чужі,
Мені тепло здавалось у вирі.
Тільки знала одне: то не ти.
То не зовсім оте, що так треба.
Ті не скажуть тихенько: "Лети!
Хочеш, буду для тебе я небом?"
