Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.11.2016 12:26Мініатюра
Про природу  Про життя  
30000
Без обмежень
© Дарія Китайгородська

Котилася торба…

Дарія Китайгородська
Опубліковано 11.11.2016 / 38567

Сьогодні все було, не як у людей. Тільки-но вийшла з дому, аж тут мене мало не збила з ніг ворона! Ця нахаба пролетіла повз мене, зачепивши крилом моє плече, та ще й пронизливо каркнула, ніби дорікнула: мовляв, геть з дороги!

Здивовано гмикнувши, я все ж побрела до Биківнянського лісу, щоб пробігтися, бо так вже заведено у моєму житті. Цього разу вибрала новий маршрут: не добігши десь з кілометр до Биківні, звернула ліворуч і помчала широкою просікою у напрямку Алмазного.

Ні, я не збиралася добігти аж до озера, бо шлях туди – це десь кілометрів з чотири. Але ця осіння дорога так заворожувала, що біглося легко й дихалося вільно і зовсім не було бажання повертати назад.

Спам’яталася вже аж за Лісовим, майже біля лісової частини цвинтаря. Тут скупчилися високі старезні сосни: їхня покручене коріння випиналося з-під землі й ніби суворо попереджало: дивись, не наступи! Ось праворуч кілька великих дубів – ці велетні не скинули свого листя й стоять, мов зачакловані лицарі в рудих обладунках, готові зустріти ворога й не пропустити його вглиб лісу. А поруч – зграйка берізок, ніби дівчатка в легеньких літніх сукенках. Дивишся – і хочеться вигукнути: ну, що ж ви, малі, не переодяглися на зиму – холодно вже!

– Рр-р-ррии-иииип! – заговорила стара покручена сосна. Загрозливо нахилившись, вона щось шепотіла коліжанці поруч.

– Ссс-скрррууууу! – відгукнувся велетенський дуб і скрушно похитав кучерявою головою.

– Шш-ш-ш-ш-ш-шшш! – перелякано зашелестіли тоненькі берізки – і вітер закружляв їх у вихорі останнього жовтого листя…

– Ге-геп! – беркицьнулась я, зачепившись ногами через коріння на стежці і з’їхала на чотирьох з невеликого горбика. – А не бігай, задерши голову, не задивляйся на таємниці лісу – він не завжди готовий ними ділитися, навіть з тобою… – зринула запізніла думка.

– Підглядати – нечемно, – каркнула вже знайома ворона. – Так тобі й треба!

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
21.10.2016 Проза / Мініатюра
Про царя звірів
17.11.2016 Проза / Мініатюра
Куди поділися барвисті папужки?
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
18.12.2017 © Маріанна / Мініатюра
Нічний потяг
17.12.2017 © Світлана Нестерівська / Казка
Ірем.Дзвін
15.12.2017 © Маріанна / Мініатюра
Аеропорт
14.12.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (23.)
13.12.2017 © Гаврищук Галина / Оповідання
Що важливіше – своє чи наше?
Ой, чи біг, чи не біг...
20.04.2016
Ранкові дива
03.10.2016
У гості до Баби-Яги
11.11.2016
Котилася торба…
23.11.2016
Три села напало, насилу відгавкалась…
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 74  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.11.2016 15:15  © ... для Тетяна Ільніцька 

Дякую, старатимусь :) А ворон взагалі люблю - вони прикольні ;) 

 14.11.2016 10:18  Тетяна Ільніцька для © ... 

Ворони останнім часом знахабніли... Це факт. Якось ми ранньою осінню йшли з донькою в садочок. Було десь по восьмій ранку. Може, навіть раніше. І на доріжці до садочка побачили бідолаху-їжачка, яка клювали декілька здоровуцьких ворон... Певно, він був хворий, а вони це унюхали...
Як завжди, прочитала Ваше з задоволенням. Сьогодні з присмаком магічного реалізму))
Не падайте більше! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +104
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +163
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +149
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
09.12.2010 © Тундра
26.11.2011 © Микола Щасливий
12.04.2011 © Закохана
23.02.2013 © Тетяна Ільніцька
26.11.2011 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди