Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
18.03.2011 19:04Оповідання
Для дорослих  Для дітей  Про гумор  Про весну  Про природу  Про казку  
ЗІПСОВАНИЙ   ТЕЛЕФОН
20000
© Тетяна Чорновіл

ЗІПСОВАНИЙ ТЕЛЕФОН

Тетяна Чорновіл
Опубліковано 18.03.2011 / 3861

Уночі була гроза. Ще звечора рвучкий вітер нагнав повне небо сірих волохатих хмар, а коли стемніло, блискавка освітлювала їх, з тріскотом рвала на шматки та зливала на землю потоками дощу. 

Під ранок негода вщухла, і червоне заспане сонце дарувало ласкавий весняний світанок. 

На низенькому паркані коло хати всілися рядочком горобці і про щось жваво спілкувалися між собою. Найбільше метушився один зачучверений із обскубаним хвостом. Пережити минулу зиму йому допомогло тільки диво, бо був уже старим , ледь не замерз у тріскучі морози, а кіт-розбишака не раз намагався пообідати ним. Тож замість хвоста лишилося одне цурпалля. 

Старий горобець ніяк не міг нарадітися, що пройшла вже проклятуща зима, і він все-таки зумів її пережити. Цього ранку після довгої квітневої посухи навіть удалося напитися з дощової калюжі. Тепла вода з запахом мокрого пилу геть задурманила голову, бо горобець уявив себе наймудрішим і взявся навчити молодняк грати у гру “зіпсований телефон”. 

Він довго чивкотів на парканчику про умови гри, після чого швиденько пурхнув на вишневу гілку з білими запашними пуп’янками і звідти повідомив першому учаснику гри початкову фразу: 

– Чив-чив, ніжки замочив. 

Усі горобці зробили вигляд, що нічого не чули, а перший гравець аж занімів від відповідальності та напруження, але все ж таки повернув дзьоба до сусіда і прорік: 

– Чив-чив, гре-ч-ч-ч-ку замочив! 

Горобці весело розщебеталися. Другий гравець зразу ж забув майже всі сказані йому слова і випалив третьому найсмачніше: 

– Гре-ч-ч-ч-ка! 

І пішло й поїхало. 

– Че-че-че-вич-ч-ч-ка! 

– Жите-ч-ч-ч-ко! 

– Пшени-ч-ч-ч-ка! 

– Соне-ч-ч-ч-ко! – щебетали один одному горобці про те, що кому більше подобалось. 

– Котяра!!! – раптом верескнув останній і гравці злетіли на високого осокора неподалік. 

Старий організатор гри обурився і скрушно вигукував: 

– Чо-чо-чому “котяра”? 

– Як я вас у-чи-чи-чив? 

– Не-че-че-чеми! Не-чу-чу-чу-пари! 

– Почи-чи-чи-наймо іще-че-че! 

– Чив-чив, ніжки замочив! Чив-чив, ніжки замочив! 

Він іще б довго сварився на гілці, та раптом відчинилася кватирка, і в неї висунулася голова заспаного чолов’яги. Передчасно розбуджений “зіпсованим телефоном”, він роздратовано пожбурив у головного гравця стоптаним черевиком. Ця несподіванка примусила короткохвостого замовкнути та приєднатися до компанії на осокорі. 

Сонце тим часом піднялося високо в небо. Воно заглядало у дощові калюжі і сміялося до свого відображення. За ним весело чивкотіли горобчики. Навіть чолов’яга у кімнаті посміхнувся крізь сон. Тільки стоптаний черевик, забутий у мокрій траві, сердився, здавалося, на весь світ. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
18.03.2011 Поезії / Вірш
ПТЕРОДАКТИЛЬ
19.03.2011 Поезії / Білий вірш
ЗАГУБЛЕНА ВЕСНА
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
ПРОЗА
08.05.2010
Думки старого годинника
15.03.2011
ПОВАЖНИЙ СЬОМИЙ РІК
18.03.2011
ЗІПСОВАНИЙ ТЕЛЕФОН
29.03.2011
ХРУЩАНАВА НАКЛЕНУКІ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 584  Коментарів: 6
Тематика: Оповідання, казка, телефон, зіпсований
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.03.2015 22:38  © ... для Оля Стасюк 

"Зачумлений", то мабуть стан душі! :))))))))))
А "зачучверений" - то зовнішня ознака: волосся стирчить у різні боки, чи ще щось, що має бути охайно причесаним чи прилизаним! :))))))))))))))))))))
Мама мене щоранку заплітала десь класу до третього, щоб я не ходила зачучверена (аж потім я сама навчилася, довгі коси були). Насмішила ти мене, Олю!!! 

 18.03.2015 17:38  Оля Стасюк для © ... 

нічого собі! Я взагалі такого не чула, чесно))) ну максимум - дещо синонімічне "зачумлений" . Дякую) 

 18.03.2015 16:16  © ... для Оля Стасюк 

Дякую, Олюшко!)))
Ось трохи потепліє, і зачивкають горобчи-чи-чики!)))
А про зачучвереного ти мене здивувала! Там де я росла, це було звичне поширене слово!
Пішла шукати в словники, чи ще хтось його знає. Виявляється, знають! )))))))))

ЗАЧУ́ЧВЕРЕНИЙ, а, е, розм. Який зачучверів; захирілий, зачахлий. Із лісу кільцем з`являється облава: зачучверені, обірвані люди з кіллями, косами та ціпами (Степан Васильченко, III, 1960, 435); — Може, він, оцей Кальницький, і переганяв якихось там зачучверених коней, а обігнати рисачку... Та у слободі іншої такої не знайдеш (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 138);
// Дуже закошланий. Данило Скуйбіда, молодий, з чорною зачучвереною бородою, запнутий шевським фартухом, сидів на низенькому стільчику (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 26).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 411. 

 18.03.2015 15:04  Оля Стасюк для © ... 

весела історія_))) особливо нагромадження звуку "ч" сподобалося! І деякі словечка типу "зачучверений" - доведеться трохи підовЧити українську, а то таких цікавинок навіть не знала 

 21.09.2011 07:25  © ... для Каранда Галина 

:)))) На кухні, коли вранці готую сніданок! У нас 3 поверх, а вони весною на абрикосі майже під вікном дуже голосно чивкотять! Хочеться чимсь пошпурити! Я дуже вдячна Вам, що знайшли час перечитати мої давні оповідання! Переглядаючи коментарі, і сама їх згадала!

 21.09.2011 02:10  Каранда Галина 

І звідки ж ви за горобцями підглядали?

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
18.09.2013 © Тетяна Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди