Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
17.11.2016 11:08Мініатюра
Про життя  
20000
Без обмежень
© Дарія Китайгородська

Куди поділися барвисті папужки?

Дарія Китайгородська
Опубліковано 17.11.2016 / 38666

Коли бігаєш одним і тим же маршрутом понад рік, всі бігунці здаються не те, щоб знайомими, а навіть рідними. Ось наприклад, сьогодні зустріла довгоногого красеня, який влітку бігав в обтислих шортах. Легку уніформу він змінив на чорний зимовий спортивний костюм з яскраво-червоною курткою і тепер має ще більш приголомшливий вигляд :) Я вже добігала свою дистанцію, а цей красунчик тільки-но стартував на узліссі, однак, побачивши мене, звично кивнув здалеку.

Чи ось поважна пані, трохи схожа на колобка, – маленька, кругленька і завжди усміхнена. Вона зі своєю високою і похмурою подружкою зустрічаються мені щоразу десь на повороті на Биківню, біля особливо сипучих пісків. Ці солідні спортсменки не бігають, а швидко ходять, спираючись на лижні палиці. Кожного разу вони закладаються, чи встигнуть дійти до узлісся, поки я добіжу свою дистанцію та повернуся назад. А нині низенька пані була сама і аж просяяла, нагледівши знайому постать на просіці.

Смішний дідок, який так любить яскравий одяг і завжди слухає музику через величезні навушники, змінив свої кислотні обладунки на не менш кислотний лижний костюм – фіолетовий, з білими смужками, і бадьоро марширує першим снігом. Наше вітання – піднята вгору правиця – стало вже своєрідною традицією.

А не так давно, десь на початку літа, в нашому лісі з’явилася зграйка дівчаток-підлітків, довгоногих, цибатих, худесеньких, які бігали щільною купкою, постійно щебечучи між собою. Їхнє спортивне вбрання нагадувало пір’ячко барвистих тропічних папужок – таке ж легеньке і яскраве, що аж очі вбирало. Було весело спостерігати, як дівчатка, високо задираючи ноги, продиралися крізь кущі, коли трохи заблудилися і звернули з просіки в незручному місці, або коли за ними гнався величезний собацюра – головний султан биківнянських приблудних псів, а вони верещали і втікали, не розбираючи дороги, бо не знали, що цей волохатий добряк просто любить бігати з кимось чи за кимось.

Але потім ця весела зграйка папужок кудись поділася, чи, може, то я поїхала у відпустку, і наші графіки розбіглися у часі. Хай там як, а сьогодні я побачила їх знову – дівчатка швидко бігли засніженою просікою і голосно цвіріньчали, обговорюючи останні дівчачі новини.

Круто, що не всі птахи відлітають взимку у вирій! ;)

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
11.11.2016 Проза / Мініатюра
Котилася торба…
23.11.2016 Проза / Мініатюра
Три села напало, насилу відгавкалась…
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Мініатюра Про життя
26.11.2016
Хліб – святий, життя – святе
17.11.2016
Куди поділися барвисті папужки?
16.11.2016 © оксамит
Les matinées d`hiver
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 31  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.11.2016 15:31  © ... для роман-мтт 

Приєднуйтесь! Хай бігунців стає більше. Ми класні! ;) 

 18.11.2016 15:00  роман-мтт для © ... 

яскраво! оце думаю, може і собі почати - аж заздрістно стало: ну можуть же люди, я що гірше? Вставай-но, ганчірко: руки в ноги, ноги - в бутси - і вперед! нєєєє, краще вас читати!   :))))))))

 18.11.2016 11:50  © ... для Тетяна Белімова 

Дуже вдячна за такий розгорнутий коментар :) І за те, що кожного разу знаходите час, щоб прочитати мою писанину.
Я продовжую бігати і взимку, бо недобре почуваюся без своїх 5 км 3 рази на тиждень. Тіло починає вередувати, обростати зайвими сантиметрами (і навіть дециметрами), скриплять суглоби, словом. повне жахіття... Та й звикла вже отримувати ранкову порцію ендорфінів :) Тому простіше бігати, ніж не бігати.
А щодо одягу, то, знаєте, помітила, що з’явилися яскраві вподобання у людей. І сама я почала все частіше вибирати щось веселеньке, бо раніше моїм фаворитом був чорний :) Зміну своїх звичок я приписувала дорослішанню, бо всім відомо, що люди в солідному віці (принаймні, закордоном) вбираються яскраво. Але зараз бачу багато молоді в яскравому одязі. Може, це спроба прикрасити світ? ;) 

 18.11.2016 10:29  Тетяна Белімова для © ... 

Отримала справжнє задоволення від читання)) Взимку зійшла з дистанції - бігати по холоду ліньки... Після Вашої оповіді виникло відчуття пробіжки, хай і віртуальне))

А ще потішили тим, що оповіли про барвисте вбрання простих українців)) Зазвичай, наші люди надають перевагу темним кольорам. Колись у моєї мами і старшої доньки була така розвага, коли вони їхали на метро додому, - порахувати на ескалаторі всіх людей у яскравих куртках. Ішлося про Золотоворітський подвійний ескалатор. Іноді їм не вдав...

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
26.03.2012 © Піщук Катерина
23.02.2013 © Тетяна Белімова
12.04.2011 © Закохана
20.01.2011 © Михайло Трайста
18.11.2014 © Сьомін Валерій Олексійович
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди