21.11.2016 19:34
для всіх
136
    
  3 | 4  
 © Панін Олександр Миколайович

Чистий Сніг

Чистий Сніг

Майже Різдвяна Історія

І Небувале
час від часу
трапляється

Зимовий вечір. Маленька Оксанка сама вдома. Батьки десь затримуються. Темно, лише каганчик світить слабенько.

Тихий, тихий шурхіт. Здається, хтось шкрябає у двері. Трохи лячно, а тут ще й слабенький голосок вчувається: «Дозволь зайти, добра дівчинко, дозволь, будь ласка!» -

«Мені без старших двері незнайомим відчиняти не можна» -

«Не треба нічого відчиняти, лише дозволь увійти! Ми без дозволу не можемо…» -

«Це хто?» -

"Нас бояться, називають поганими словами – чорти, нечиста сила, дідьки… Дозволь увійти, я далі порогу не піду, ніжку підвернуту вилікую, зігріюсь, та й піду собі».

Оксанці страшно, але й того, невідомого, шкода. Повернулась вона до стіни обличчям і ледь чутно прошепотіла: «Заходь».

Усе тихо, але в дзеркалі (є така єдина коштовність у хаті) бачить біля порогу щось темне. Не ворушиться воно, не озивається.

Довго вдивляється дівчинка у дзеркало, нарешті засинає. Прокидається рано вранці, в хаті – нікого, на дворі – чистий білий сніжок. Оксані щось спадає на думку. Вона обережно знімає люстерко зі стіни, виходить з хати, дивиться у дзеркало – і на білій сніговій скатертині з’являються чіткі, дивні сліди. Вони ведуть від порогу у бік лісу…

Скоро повертаються батьки. Вони заблукали вночі, а вранці відразу знайшли дорогу. Усе добре, усі живі-здорові. Для донечки привезли чудову теплу хустину.

«Дякую тобі, Чорненький, я знаю, це ти допоміг батькам не заблукати».

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.11.2016 10:26  Тетяна Белімова => © 

Цікавий сюжет. Майже фольклорний!