Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.03.2011 12:43Вірш
Для студентів  Для дорослих  Про щастя  Про життя і смерть  Про добро  Про дитинство  
10000
© Тундра

Янгол і Дитя

Тундра
Опубліковано 21.03.2011 / 3874

«Хоч вірте, а хоч ні – я зізнаюся: 

Свій перший крок я досі пам’ятаю. 

Водночас і останній. А тепер молюся, 

Щоб шлях знайшла душа моя до Раю. 

 

Не хочу я до Пекла, я безгрішна, 

Як непроросле із землі зернятко. 

Моїм батькам новина буде втішна, 

Що я тепер – на хмарці янголятко». 

 

Всміхнулося дитя, й на чорних віях 

З’явилися прозорії краплинки. 

Чим схибила маленька в своїх діях? 

На блідих її щічках чом сльозинки? 

 

Вона не розуміє, плаче й плаче, 

Стискає янгол-охоронець руку. 

«Моє дитя, ти не була обачна! 

Але, повір, це не найбільші муки. 

 

Ти в райському саду, в безпеці й тиші». 

«Та мати з батьком в самоті, в печалі! 

Поглянь: поет, мій батько, віршів вже не пише, 

А матінка не грає на роялі…» 

 

Дитя замовкло й вказує на землю, 

На своє місце серед тих могилок: 

«Вона, дворічна, стрибнула у греблю. 

На небі доня хай знайде притулок». 

 

«Та я ж про себе зовсім не піклуюсь. 

Мені батьків, о янголе, шкода! 

Я пам’ятаю: небом я милуюсь, 

Й хлюпоче поряд чистая вода…» 

 

Киває янгол-охоронець головою, 

Від спогадів марніє на очах. 

Він був у той момент понад рікою, 

Але дитя мале не втримав на ногах. 

 

І раптом пада ниць і скрикує чимдуж, 

Хапає босі ніженьки маляти: 

«Пробач мене, убивцю чистих душ, 

Пробач, що я не встиг урятувати!» 

 

Невтішний янгол плаче без упину, 

Дитя ж мале цілує його щічки: 

«О янголе, нічого не змінити нині, 

Лиш подаруй мені з батьками нічку!» 

 

І янгол, звісно, радо відпускає, 

Повинен він зробили добре діло. 

Малятко повернутись щиро обіцяє 

На своїх крихітних дитячих крилах. 

 

Летить. Крізь ніч, крізь спогади шалені. 

А в дім навшпиньках тихо-тихо 

Заходить і біжить до нені 

І звеселяє дім порожній сміхом. 

 

«Я ненадовго, матінко, татусю, 

Побачить вас хотіла, цілувати. 

А вранці знову я до Раю повернуся. 

Ой, я так вас, любі, хочу обійняти!» 

 

Батьки стискають у обіймах доню, 

Від щастя йде з-під ніг земля. 

Цілують крихітку у носик, в скроню. 

І знову разом. Хоч на ніч – сім’я. 

 

А з неба янгол-охоронець бачить, 

Що щастя – не у статку, не в грошах. 

І хай у полі чорний ворон кряче; 

Не перешкода він, як щастя вже в руках. 

 

Зітхає янгол, крилами тріпоче, 

А пір’я його б’є суворий град: 

«Не бачили б цю радість мої очі! 

Не поверну вже в Рай її назад…» 

 

Тому єдиний шлях, одна стежина – 

Сто сходин вниз назавжди в забуття. 

Та жити буде та мала дитина. 

А янгол – в пеклі. Він крихітці віддав життя

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
21.03.2011 Поезії / Вірш
Життя-художник
29.04.2011 Поезії / Вірш
Справжня мати
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
30.03.2017 © СвітЛана / Вірш
За...бій
30.03.2017 © Панін Олександр Миколайович / Сонет
Мрія і Щастя
30.03.2017 © Панін Олександр Миколайович / Гумореска
Плаче Лисонька Руда
30.03.2017 © Костенюк / Вірш
Не епіграми про паління
30.03.2017 © Георгій Грищенко / Вірш
Молитва
Вірш Про дитинство
31.03.2011 © Тетяна Чорновіл
Д Ж У Р
21.03.2011
Янгол і Дитя
14.03.2011 © Микола Чат
Моє дитинство пахощі степів
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 952  Коментарів:
Тематика: Вірші, життя, янгол, смерть, дитинство, дитя, добро, щастя
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
26.02.2017 © роман-мтт
Гіркі жнива +76
23.02.2017 © роман-мтт
Розумні коні людей не возять +63
29.12.2016 © Каранда Галина
З Днем народження, Портале! +70
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +59
ВИБІР ЧИТАЧІВ
03.02.2014 © Віктор Насипаний
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
28.03.2017 © Олена Вишневська
28.09.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
21.04.2014 © Тетяна Чорновіл
15.06.2013 © Марина Моренго
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди