23.11.2016 15:58
для всіх
172
    
  2 | 2  
 © Леся Геник

Ще маю надію на осінь

Ще маю надію на осінь

Ще маю надію на осінь,  

на жовті листки і амвони,  

де сірі усілись ворони 

і чогось у Господа просять. 


Ще маю надію на тучі,  

що завжди вагітні дощами,  

та лиш не стаються мамами,  

хоча їх переймами мучить 


Чи Бог, а чи вітер безмовний. 

Хтозна де шукати ту мову. 

Та серце надіється знову 

на вікон освітлені сонми. 


І хай до зими, як до склепу* 

у місті - лишилось недовго,  

долаючи темну дорогу,  

надію ще гойдаю теплу 


На цю незастелену постіль,  

на ці нерозроджені хмари,  

і вірю (як вірю!) не даром,  

ще маю надію на осінь... 


20.10.16 р. 


*у значенні "магазин" 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.11.2016 01:23  Ганна Коназюк => © 

Красиво!!! Чудова поезія!.. Зачаровує...

 24.11.2016 10:28  Тетяна Белімова => © 

Чудова у Вас лірика, Лесю)))

 24.11.2016 00:18  Панін Олександр Миколайович... => © 

Сподіватись тільки на осінь і можна,
Усі скарби за цілий рік вона
Раз пораз позітхаючи тривожно,
Збирає, береже, не знає сна...
Лише тому, хто став для неї
дорогий,
Охоче подарує скарб
любий.