27.11.2016 14:16
Без обмежень
114 views
Rating 5 | 2 users
 © Люлька Ніна

Виродки

"Воздасться кожному по ділах його" Євангеліє від Матвія.

Ще одну історію хочеться згадати, 

Про життя братів непевних дійсність розказати.

Жили-були у селі два брати рідненькі, 

Жили у повній сім’ї : у батька і неньки.


Сім’я сільська, роботяща, але бластомата, 

Поганая, нелюдяна в жорстокого тата.

Працівник він був хороший, але як нап’ється, 

На весіллях, на забавах й повсякчасно б’ється.


Крав без тямку, що побачить - собі потягає, 

І прикинеться ягнятком - не віда й не знає.

Найстрашніший його гріх: він з другом побився, 

Потім трутив у потічок, щоб той утопився.


В тій жорстокості нелюдській росли сини-діти, 

Тато п’яний, мама бита - ніде правди діти.

У тяжкій сімейній драмі діти підростали, 

Вчилися у тата «жити» і «на вус мотали».


Ріднялися вони з вуйком, трохи помагали, 

А коли старий умер - маєток забрали

У падчерки, в сиротини, що в житті страждала, 

На колінах молилася і їх проклинала.


Та не де-небудь, а в церкві сумно приклякала, 

Покарати образників у Бога прохала:

« Чоловік в мене лежачий і діточок двоє.

Як їх всіх прогодувати? Віддали б хоч мОє.


Моя мама тридцять років важко працювала, 

А вони мені - теличку, і з двору прогнали».

Сльози, сльози, гіркі сльози лилися рікою, 

На родину вітчима, що прийшла з бідою.


Бог сироту і вдовицю завжди захищає, 

А злочинців-грішників по ділах карає.

Незадовго, помер батько, в молитві проклятий, 

Над сім’єю тяготіє гріховність не знята.


Старший син вже підростає і схожий на тата, 

Б’ється, краде, знущається і людьми проклятий.

Тяжкий злочин скоїв він: дівчину ґвалтує, 

І як вийти із халепи з мамою мудрує.


Мати сина виручає, з біди витягає, 

Продає корову й свині, з тюрми викупляє.

Він утік в другу країну і за рекет взявся, 

В людей гроші грабував й в розкошах купався.


Та попав він у немилість «злодіїв в законі», 

Мусів викуп заплатити - долари зелені.

І ті гроші, що з маєтку, якого продали, 

Обплакані знадобились - бандитам віддали.


Тлумила його нечиста, і з ним інфаркт стався, 

Гріхи не зміг спокутати й каліков зостався.

В чужині, в далекім краю, сюди не вертає, 

Бо боїться помсти людей, а Господь карає.



Другий синок вже великий, братом ся пишає, 

І у своїх «подвигах» він не уступає.

Добре випив, сів за руль і збив чоловіка.

Той за дві неділі вмер, скоротавши віку.


Мати виходу шукає, знов продає свині, 

Бо їй треба від тюрми відкупити сина.

Лиш заладилась біда, влипнув менший знову:

Тяг дівчину, вломив руку, відібрало мову.


Якось то затерлося, та у них всі винні, 

Бруду лили, скільки могли, на людей невпинно.

Є машина, стоїть палац - величезна хата, 

Є достаток - нема щастя, і гріхів багато.


Син вже спився, нема сім’ї, бо він не жонатий, 

За гріхи і бІди ті людьми вже проклятий.

Мати ходить по ворожках причину шукає:

«Пороблено - нема долі!» - А то Бог карає.


Господь бачить, він Всевишній є суддя над нами, 

Кожен з нас, як прийде час, перед Богом стане.

Бо спокутати за скоєне усім нам прийдеться, 

І гріх вільний і невільний у суді озветься.


Треба жити по-людському: ближнього вважати, 

До Господа молитися й любов в серці мати.

Аби Бог простив гріхи - молитва зліта, 

Щоб життя благословив на многі літа.



*

Бластомата сім`я - вживає слова мату.

Приклякати - ставати на коліна.

с.Нижні Станівці, Буковина 13.11.2016



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про душу, Про Бога, Про сина, Про життя і смерть

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Новорічне привітання / Вітальний вірш | Люлька Ніна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Василеве життя / Вірш | Люлька Ніна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Люлька Ніна.


Супер? Чудово? Смішно? Нецікаво чи поганенько на трійку з мінусом?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.12.2016 13:33  © ... => оксамит 

Дякую, Аллочко. Мені завжди приємні Ваші відгуки. Обнімаю. Ви дійсно Оксамит. 

 03.12.2016 09:31  оксамит => © 

Пані Ніночко Ви - ЖИТТЯ!!!! 

 02.12.2016 11:22  Тетяна Чорновіл => © 

Зворушена Вашою високою оцінкою моїх поетичних спроб. Сердечно дякую Вам! 

 01.12.2016 00:40  © ... => Тетяна Чорновіл 

Пані Тетяно, я завжди рада і вдячна Вам за коментарі і оцінки моїх творів. Мені дуже важлива Ваша оцінка, як чудової поетеси. 

 29.11.2016 23:36  Тетяна Чорновіл => © 

Ваші життєві історії у віршах вражають,
і змушують замислитися над багато чим.
Чудовий вірш! 

 28.11.2016 14:31  © ... => Серго Сокольник 

Я з Вами цілком згідна. Це страшна правда. 

 28.11.2016 14:28  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Мені завжди дуже подобаються Ваші віршовані відгуки на мої твори. Вони ніби продовження мого вірша. Щиро вдячна за розуміння. З повагою. 

 28.11.2016 14:20  © ... => ЛАРИСА МАНДЗЮК 

Дякую за відгук. 

 28.11.2016 03:03  Серго Сокольник => © 

Ех, Ніно... Світ давно з розуму зійшов... Де вона, та правда?.. 

 27.11.2016 18:33  Панін Олександр Мико... => © 

Хто із ближнього збиткує,
Не вийде молиться:
7 раз по 7 неминуче
Доленька помститься 

 27.11.2016 17:48  ЛАРИСА МАНДЗЮК => © 

Все як у житті. . . Все треба робити з любов"ю до ближнього . 

Публікації автора Люлька Ніна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо