Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
30.11.2016 01:14Нарис
Про Бога  Про батьків  Про час  Про природу  
Інженери всесвітів
31000
Без обмежень
© роман-мтт

Інженери всесвітів

про те, звідки все бере свій початок

роман-мтт
Опубліковано 30.11.2016 / 38829

Спочатку інженери всесвітів навчають своїх дітей створювати зорі і планети. Все просто: незграбними рученятками зігнав розпечені космічні гази до купи – і крути їх на спеціально придбаному гончарному крузі. От вже з’явилася зірка. А рештки – на спеціальний прес (щоб швидше було), і кидай на орбіти.


Планети в дітей не дуже виходять – кострубаті якісь. З балансуванням проблеми, але спроба, друга, третя – і маємо чергову дитячу зоряну систему: нетривку, нестійку, з залишками зоряного пилу і просто бруду, але щось там вже відбувається. Кладемо її під рамку на пам’ять – перша бо! Інші – в загальну купу. Отак щороку вихователі дитячих садочків збирають малюнки, якусь ліпнину і купу іншого дитячо-творчого мотлоху, і з них формуються галактики.


Але вселенські інженери дуже раціональні. Вся ця творчість потрапляє до старших груп, які доводять справу до ладу: підрівняли планету, додали зірку, збалансували – ого, крутиться все! Прибирають пилюку з системи, бо це вже на оцінку робота, додають краси кометами – відразу видно що це робота старшої дитини космоінженера, а не якогось малюка!


Всі здобутки тепер ретельно складаються до нових галактик по окремих шафках.


Але діти є діти: щось зламали, щось загубили, щось переплутали. От і зсипають вихователі ті зоряні системи до купи, як частини конструктора з різних наборів: запчастини підходять одна до одної – то ще можна використовувати і далі. Так і потрапляють перемішані зоряні системи в холодні ще всесвіти – до рук старших груп.


Старші групи займаються більш серйозними справами: моделювання погоди на планетах, насичення рідинами, створення атмосфер. Беруть визначену Галактику, забирають з неї певну зоряну систему і починають чаклувати.


Отут – треба вулкана додати, щоб повітря трохи догріти, бо зірка слабка. А тут – гори поставити, щоб вітер утворювався. Ой багато гір наліпили! Щоб їх прибрати треба пів-планети переробити, але – кому таке треба? Правильно – легше пустелю організувати, яка збалансує температуру в середньому на планеті. Може ще додати магнітного поля, щоб грілася менше, чи навпаки прибрати, бо вітри слабкі? Але все це – початковий рівень знань.


– А от і блискавки для краси – це вже можна таку планету на конкурс відправляти. Ще одне випробування, вулкани підкрутили, зайві метеорити – попідмітали. Який бовдур накидав стільки комет в систему – комет має бути 3-4 на оберт, а більше – то просто не смак! (І чому їх там в менших групах тільки навчають?). Ай! Нащо ж було так вулканічну активність збільшувати: дивися скільки попелу тепер – два дні чистити! Пропав конкурс.»

– Що робити?

– Та кинь ти її, ту зоряну систему, он у ту галактику з нерівними краями і хай там валяється…


Але не пропадають в інженерів всесвітів матеріали – лежать десь по шухлядах, вкриваються пилюкою, розсипаються. Аж раптом: треба ще одна галактика для збалансування нового всесвіту. Підходять, починають перебирати, зважувати. Ось ця кострубата – нічого так собі: за вагою підходить, за потужністю – теж, габарити – нормальні. Покоцана краями? Та нічого – притреться.


«Ну як там наш новий всесвіт?» – питає викладач субакадемічної групи в слухача, який вже цілий рік э цілим абітурієнтом місцевої академії творення світів. «Та нічого – працює. Я оце думаю: треба великі бульби газу додати на той край…» – відповідає майбутній вселенський інженер. «А нащо?» – питає знову наставник. «Не знаю напевно, але відчуваю що не зашкодить: трохи ваги додасть, троги непередбачуваних умов, і взагалі – просто гарно буде» – дає відповідь слухач. «Спробуй, але не передай куті меду, творець…» – посміхається викладач. Абітурієнт починає закачувати газ у всесвіт, той у відповідь трохи додає при розширенні і обертанні. Ще дві години роботи і всесвіт зданий – лабораторна робота виконана. Тепер всесвіт переносять до іншої шафки, до якої він влізе. Але перед тим слухач додає трохи життя на одну з планет. Йому це заборонено, але дуже хочеться. І де він тільки взяв те життя? Точно з кимось зі студентів знайомий. Ще й зайвих чорних дір накидав – не можна ж так!


Студенти останнього курсу академії займаються населенням всесвітів. До цього вони вивчають всі можливі форми життя, перетин просторів, зсуви часу тощо. Спочатку саме просте: вуглецеве життя, силіцієва форма життя, газоподібні форми життя, металеві форми життя (ох і мороки з ними, але на планетах з високою силою тяжіння інші не запускаються!). Потім просторово-часове моделювання, з якого починають вивчати різні енергетичні форми життя, миттєві форми і форми що простягаються в часі, життя високих духовних сфер (але то тільки вже як диплома отримаєш, а до того – лише загальна інформація).


Розбирають дипломники проекти, і ощадливі творці всесвітів видають їм всесвіти з занять практикантів. Всі треба доробляти: антиматерію запустити, правильно чорну енергію розподілити, життям заселити. «Стоп! А це що таке: звідки тут вже життя? Де воно зберігалося?» – дивується студент. Викладач заспокоює: «Не зважай, може десь зберігалося поруч з діючим всесвітом – таке буває. І вважай тобі пощастило – роботи менше, самому життя не створювати.». «Але ж з ним треба розбиратися – хто знає, як те життя там пристосувалося. Може краще зачистити і заселити наново?» – питає дипломник. «Можна, – відповідає керівник дипломної роботи, – але потім намахаєшся з балансуванням, бо прийдеться тобі його вичистити все аж до самісіньких решток. А якщо все не вичистиш, то на комісії можуть сприйняти як за невдалу спробу, помарку тощо. Воно тобі треба? Отож бери готове, вивчай і здавай. Тим більше це життя вже частково захоплює цей всесвіт: он диви які супутники запускають. Ти ба – металеві! У-ті-пу-ті, ви мої маленькі розумники! Бери, не сумнівайся! Цікава може бути робота: всесвіт на початкових стадіях розвитку життя, наприклад. Цю тему давно в нас ніхто не брав. Тай потім легше буде його передати до аспірантури, якщо сам туди не підеш.». Випускник питає «Цікаво, а чий він, бо здається щось мені знайомим, я такий наче збирав років п’ять-шість тому, ще як абітурієнтом був…». «Може і твій, – байдуже відповідає викладач, – як цікаво, то там бирка десь є – можеш почитати». Дипломник бере всесвіта, крутить його, знаходить бирку, читає і задоволено посміхається, а потім каже: «Добре, беру – розберуся, що тут в них і до чого». «Добре – то добре, – спокійно і задоволено промовляє викладач, – отут тепер мені розпишися, що ти взяв всесвіт, м-м-м, що там на бирці пишуть, який номер?». «1000-98465-TTZ1×360-1Е»


Готується дипломна робота. Тут трохи не так як у нас. Якщо дипломну зарахують, то всесвіт передають у масове виробництво. І штампують їх потім масовими партіями поки на ринку є попит. А щасливий дипломований інженер далі обирає свій шлях: може залишитися на академічній роботі, може піти на виробництво. А може і відійти від справ і податися в інші виміри – статус вселенського інженера то дозволяє.


А дехто знаходить себе в комерції – кажуть сама крута кар’єра. Щоб торгувати всесвітами, треба мати не аби який хист і вміння патякати, бо богів (це основні покупці всесвітів), ну, дуже важко вмовити, чи довести їм, що цей всесвіт – саме цей стандартний, серійний, місцями проблемний, але такий простий і зрозумілий всесвіт – вартий їх уваги. Ще й торгуються вони, ці боги, а цьому вмінню треба вчитися! Тут освіта не допомагає, тут практика потрібна: знання ринку, фінансовий стан бога, знайомства (а як без них: ніякий бог не пустить вас до себе без рекомендації іншого бога чи торговця).


Отака вона доля простого інженера всесвіту.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
23.11.2016 Проза / Мініатюра
Годувальниця (замальовка)
30.11.2016 Публіцистика / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Нарис Про природу
30.11.2016
Інженери всесвітів
29.08.2016 © Богдан Чорний
Десь там
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.75 (МАКС. 5) Голосів: 4 (3+1+0+0+0)
Переглядів: 39  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Нарис
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.11.2016 01:34  © ... для Каранда Галина Закріплений коментар

все правильно! надихнуло ось це оповідання. Галині Каранді - моє дякую. ;)

 30.11.2016 01:30  Каранда Галина для © ... 

упс)))
моя тема))) впізнала, а казали, що не впізнаю)))
ссилочку на диплом творця в прикріплений комент, будь ласочка:))) (заразом розберетеся, як прикріплений комент робити - знаєте про таку функцію??)
а якщо серйозно - дуже сподобалося.
Проти того, що все будується на основі ліпнини ясельної групи я забастувала була - виходить, що старшим почати з нуля недозволено, тільки переробляти чуже - до кінця оповідання це неодноразово стверджується. Як ідея - цікаво, та я б в тому світі забастувала б точно)
за останній абзац - знімаю шапку... це дійсно крутий поворот. я трохи побоююся цих тем, але мене до них тягне увесь час.
за все - чудово, за останній абзац - 10 чудово. (якщо не забудуся, то поступово поставлю))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
05.04.2012 © Т.Белімова
18.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди